Накреслити схему
1. Для Чернігівщини характерні білі вишивки із поєднанням прозорих швів із гладдю,
інколи геометричний чи рослинний орнамент вишивається із невеликим вкрапленням
червоного та чорного кольорів.
2. На півдні Тернопільщини типовою є вишивка вовняними нитками із згущеними
стібками: окремі елементи обводяться кольоровими нитками.
3. На Буковині, крім геометричних та рослинних мотивів, використовуються
зооморфні, вони вишиваються гладдю або дрібним хрестиком шовком, вовною,
бісером, срібними чи золотими нитками, металевими лелітками.
4. На Львівщині використовуються різноманітні типи візерунків, окремі з них
характерні для всього регіону, інші притаманні лише певним місцевостям.
5. Типовим для Прикарпаття є густе заливання тла: велика кількість дрібних елементів
заповнює площину орнаменту і візерунок окреслюється тонкими просвітами.
6. Кольорова гама вишивок Закарпаття широка: червоне поєднується з чорним, при
цьому виділяється один із кольорів; поширені як білі, так і багатоколірні орнаменти.
7. Вишивкам Харківщини та Луганщини властиві своєрідні поліхромні орнаменти,
виконані хрестиком, грубою ниткою, - створюється враження рельєфності.
8. Доля традиційних осередків килимарства в Україні після 1920 р. була різною: на
східноукраїнських землях вони зазнали тиску планового колективного господарювання,
на західних — конкуренції фабричної продукції. ​

Жили у країні Граматиці українські префікси. Було їх дуже багато: Роз-, Без-, Під-, Над-, Від-, Між-, Перед-... І були вони поважними, і пишалися собою, бо служили Українській мові - одній з найчарівніших мов світу.
Шанували префікси порядок, вони завжди знали, де й коли стати, як змінити слово, як грамотно писатися.
Але в кожній сім'ї бувають проблеми... Префікси З- і С-, жваві пустуни, були великими друзями, їх завжди бачили разом. Як вітер, гасали вони наввипередки по палацу. Тільки й чути було: з-з-з-, с-с-с-. Не в одного з поважних префіксів аж голова йшла обертом від того гасання. А коли кликали всіх до роботи, З- і С-створювали такий безлад у країні! Уявляєте, як вони з розгону, не задумуючись, ставали коло якогось Слова! Хто перший добіг, той і став. Так, кого хочеш, можна збити з пантелику!
Поважні префікси часто соромили пустунів, закликали їх бути серйознішими, відповідальнішими, - одним словом, виховували... Особливо обурювалися префіксиРоз- і Без-. "Ми теж можемо вимовлятися нечітко, але ж пишемося завжди однаково, бо інакше це було б неповагою до себе та й до інших префіксів взагалі!"
Але вмовляння не допомагали. І тоді префікси зібрали Велику наукову раду. Вони виступали з доповідями, сперечалися...
І нарешті ухвалили ПРАВИЛО:
префікс С- пишеться перед буквами К, П, Т, Ф, X, 
префікс З- пишеться перед усіма іншими буквами.
І все.З того часу префікси З-, С- і пишуться за такими правилами. Бо ПРАВИЛА є обов'язковими для виконання.Хіба що невігласи цього не знають. Але у нас таких немає!Юлія НОВАК, 
учениця 5-го класу середньої загальноосвітньої школи № 20 імені Олени Теліги. 
м. Феодосія.

1) "Дума" у цьому контексті тлумачиться вже не тільки як жанр чи слово, а як символ безсмертя української нації.
2) Вірш належить до філософської лірики, бо основним мотивом поезії є роздуми ліричного героя над своєю нелегкою долею та сенсом життя.
3) Поет каже, що боротьба - це не тільки певний фізичний процес, але й те, що є зв'язком для багатьох людей, об'єднаних спільною ціллю, яка втілюється в їхньому прагненні відстоювати право на щастя. Тому моральний обов'язок кожного, розвиваючи свої найкращі риси, прагнути зробити щасливою свою долю й долю людей, що оточують тебе. 
4) Для Шевченка немає нічого ріднішого, аніж його рідна ненька Україна, тому він так ласкаво про неї говорить: "На нашій славній Україні..."
5) Твір пронизаний болісними почуттями смутку, відчаю та розпачу, які відчували молоді хлопці, прощаючись з родиною, адже не знали, чи побачать їх ще хоч раз...