Від поданих слів утворіть по 5 похідних, використав- ши префікси і суфікси. Поясніть, чому в цих словах вони називають-

ся словотворчими. Вкажіт ь твірні основи для кожного слова.

Земля , дім, ходити , п'ять , білий

Синтаксичний розбір речення   

Члени речення: 
З багатьох(_ _)  античних(~~) міфів(_ _)  на мене(_ _)  чи не найбільше(~~)враження справляв(═) міф про людинолюбця Прометея(~~), який ніби вкрав(═) у богів(_ _)  вогонь(_ _), щоб передати(═) його(_ _)  людям(_ _), і міф про Ікара(~~), 
|першу людину|(~~), що знялася на крилах(═) у небо(_._). 

Граматичні основи: 
1) підмети: міф (і) міф;
    присудок: справляв враження; 
2) підмет: який; 
   присудок: ніби вкрав; 
3) (підмета немає);
     присудок: передати;
   4) підмет: що; 
    присудок: знялася на крилах.   

Другорядні члени речення: 
-     додатки: з багатьох міфів, на мене, у богів, вогонь, його, людям;
 -    означення: античних, найбільше; про людинолюбця Прометея, про Ікара;
-     прикладка: |першу людину|(~~); 
-     обставина: у небо.    

1[З багатьох античних міфів на мене чи не найбільше враження справляв міф про людинолюбця Прометея, 2(який ніби вкрав у богів вогонь), 3(щоб передати його людям), і міф про Ікара, |першу людину|], 4(що знялася на крилах у небо).  

Схема: [ ═ O, (с.с. ═), (щоб ═ ), і O х, |~~|], (c.c. ═). 
* O, …, і O – однорідні підмети в головній частині (вказати всередині—)
  с.с. – сполучникове слово (який, що – підмети)
  |~~| - відокремлена прикладка
__
  Складнопідрядне речення з послідовною (2 – 3) та паралельною (2, 4) підрядністю. 
Підрядні: 2, 4 – означальні; 3 – обставинне мети (односкладне безособове).
Головна частина ускладнена однорідними підметами та відокремленою прикладкою.  

Україна... Моя рідна країна, земля наших батьків, на якій нам судилося народитися і жити, яка стала для нас Вітчизною.

Велична і трагічна історія моєї України. Здавна численні завойовники приходили на цю прекрасну, багату землю, щоб загарбати її й поневолити український народ.

Народні пісні, думи, перекази донесли до нас правду про давні героїчні і сумні часи, коли славні козаки-запорожці боронили волю народу, священні землі рідної землі.

Тривалий час Україна, втративши незалежність, стогнала під ярмом поневолювачів. Але тліла в народі під попелом неволі "іскра вогню великого", невмирущим виявився нескорений дух, прагнення до свободи. І першим, хто сказав про це на весь світ, був Тарас Шевченко:

Не вмирає душа наша,

Не вмирає воля.

Традиції великого Кобзаря підхопили і продовжили його численні послідовники — всі ті, кому не байдуже, хто ми, "чиї сини? Яких батьків?"

Саме завдяки їхній титанічній праці, самозреченості заради Вітчизни Україна нарешті здобула самостійність, стала незалежною. На цьому шляху зроблено тільки перші кроки. Багато ще складних проблем у молодої нашої держави.

Колись Іван Франко у Пролозі до поеми "Мойсей" з пекучим болем і гіркотою писав про свою знедолену Батьківщину, про принизливе становище українського народу:

Народе мій, замучений, розбитий,

Мов паралітик той на роздорожу,

Людським презирством, ніби струпом,

Вкритий!

Але останні строфи Прологу передають непохитну віру поста в національне відродження рідної землі.

Віриться, що всі труднощі будуть подолані і стане Україна щасливою і радісною домівкою мого народу. Бо він того гідний!