ಥ_ಥ.Визначте відокремлені обставини. Батько пригорнув до себе своє щастя, немов захищаючи доньку від тіней минулого.

Подорожуючи не пускай коня галопом.

Та то степ бринить нагріваючись.

Всупереч нашим сумнівам майстер згодився піти до нас.

Над сріблом води лісової знімаючись щиглик дзвенить.

Колись він жав хліб рано встаючи пізно лягаючи.

Грає море хвилю підіймаючи круту.

Дерева хиталися і від страху наїживши віти ніби силкувались утекти.​

Від тихого лісу віяло тривогою.Ще досі біле небо враз стало чорним, роздався гуркіт грому.  Я піднявся на невеликий пагорб краще роздивитися дорогу. Мій навігатор крутив стрілкою у різні боки неначе кажучи:"Хлопче, чого стоїш? Ноги в руки і біжи куди очі бачать!". Тоді я й схаменувся. Дременув кудись в ліс. Малесенькиі краплі дощу сікли мені обличчя , але я не зупинявся. Спинились мої ноги , як тільки побачив сухеньку малу хатину біля озера. Спалах , гуркіт жахливого грому , іще спалах... Не знаю, що відбулося , але зранку я прокинувся у хатині , біля мене сиділа із чашкою в руках старенька бабуся...

-Привіт
-Привіт Настя
-Як справи?
-Добре,а в тебе?
- Теж, як тобі новини в нашій країні?
-Вони мене лякають.Кожний день я боюся, що мої рідні наражаються на небезпеку, ходячи на роботу
-Мені це знайомо, але я вважаю, що панікувати не треба, тому ,що наша країна робить все можливе, щоб уникнути кількості заражень
-Так, тут я з тобою згодна
-Що ти робиш ,щоб не заразитися?
-Рідко виходжу на вулицю, а якщо навіть йду, то одягаю маску
-Я теж
-Добре, бувай , мені потрібно йти допомагати мамі
-Бувай, була рада тебе почути