- Хочу спекти шоколадний торт.
- А ти вмієш?
- Трохи вмію.
- Тоді навчи мене.
- Гаразд, робитимемо разом.
- Я вже дістала посуд, запалила духовку.
- Добре, просій борошно, а я розбиватиму яйця та збиватиму їх міксером разом із цукром.
- Тепер можна додавати какао?
- Так, і обов"язково ванілін.
- Духовка нагрілася, ставимо пектись наш тортик.
- Скільки часу пройшло?
- Сорок хвилин.
- Час виймати корж з духовки. Якраз і крем готовий.
- Я зможу його змастити.
- Добре, а я підготую глазур.
- Який він став гладенький та блискучий! Смачний, напевно!?
Відповідь:У багатьох українських народних піснях дуб постає як символ незламної сили, могутності та непереможного довголіття. Чому?
А ось послухайте.
Дуби й дійсно живуть надзвичайно довго. Серед них є справжні патріархи, дуби-довгожителі, яким буває понад тисячу років!
Ще в сиву давнину люди поклонялися дубові, вірячи в його чудодійну силу. Слов’яни вважали дуб священним деревом. Під цими велетнями вони приносили жертви богам, справляли релігійні обряди. Предки наші навіть грізного бога Перуна вирізьблювали з дубових колод.
Знайдено незаперечні докази того, що люди ще понад п’ять тисяч років тому розтирали жолуді на борошно і випікали з нього хліб.
Обожнювання дуба, очевидно, зумовлено його довговічністю, надзвичайною міцністю деревини. Так, славнозвісний Хортицький дуб прожив майже дві тисячі років, а на Рівненщині нині росте тисячотрьохсотлітній красень.
Традиційно на відзнаку народження хлопчика садили молоденький дубок.
Шанують дуб і в наші дні. Насаджуються молоді діброви, гаї. Старі дуби охороняються законом як найцінніші пам’ятки природи.
Подробнее - на -
Пояснення:
