Скласти конспект з твору Наша доля в наших генах​

Відповідь-репліка - поширена, узгоджена

село Наталине - поширена, неузгоджена

Дніпро-ріка - поширена, узгоджена

Голуб-вертун - поширена, узгоджена

Шапка- кубанка - поширена, узгоджена

Драма-феєрія - поширена, узгоджена

Лисичка-сестричка - поширена, узгоджена

Жук-носоріг - поширена, узгоджена

газета " Літературна Україна" - поширена, неузгоджується за означуваним словом, а приєднується за типом прилягання

твір-опис - поширена, узгоджена

готель " Харків" - непоширена, неузгоджується за означуваним словом, а приєднується за типом прилягання

Бібліотека імені В.Короленка - поширена, узгоджена

цукерки " Вечірній Київ" - поширена, неузгоджена

громадяни-виборці - поширена, узгоджена

холодильник " Норд " - непоширена, неузгоджується за означуваним словом, а приєднується за типом прилягання

вечір пам'яті В.Висоцького - поширена, узгоджена

альманах " Русалка Дністрова" - поширена, згоджена

Объяснение:

Це дуже складна для розуміння думка – що людина варта стільки, на скільки себе оцінює. Важко зрозуміти, за якими критеріями можна оцінити самого себе. Усім нам щось подобається в собі, щось ні. Оточуючі нас люди також схвалюють якісь наші риси, а якісь – ні. Вартість людини можна розглядати в двох планах: зовнішньому та внутрішньому. Зовнішній дуже часто зводиться до зверхніх оцінок приналежності до того чи іншого соціального кола за наявністю або відсутністю певних атрибутів. Звичайно, людина – це не тільки айфон, але на жаль, до розгляду внутрішнього потенціалу людини іноді так і не доходить, адже вона «блокується» на етапі оцінювання матеріального стану. Ця проста, але необ’єктивна фільтрація одразу вішає ярлик, не залишаючи місця для розкриття самої особистості. Це нагадує нам, що зовнішня оцінка з боку інших – часто необ’єктивна. Внутрішній план – це самооцінка самої людини. Згадаємо Мину Мазайла з однойменної п’єси М. Куліша. Йому ось прізвище «заважає» бути гідною людиною. А інколи насправді талановиті люди не можуть розкрити світу свій талант саме з причини того, що самі не вірять в його цінність. Чому? Мабуть, через те, що дозволяємо оточуючим впливати на нашу самооцінку та занижати її. Я дійшов висновку, що людина духовно багата не цікавиться зовнішніми атрибутами власної «собівартості». Вона розвиває свої здібності, майстерність у тому, що її цікавить, намагається дати людям те, що в неї добре виходить. Усі ми унікальні, кожен має свій талант. Мабуть, ніхто не знає людину краще за неї саму. Тому саме вона і ніхто інший розуміє, як досягти висот власного особистого розвитку. І тому, тільки самому собі ми можемо дати чесну та об’єктивну оцінку. Тому насправді, людина варта стільки, наскільки себе оцінює.