1. У якому рядку всі слова належать до службових частин мови *
А у, тільки, там
Б неначебто, дарма що, не
В тоді, із-за, через
Г це, звідти, поки

2 У якому рядку всі слова - прийменники *

А серед, як, або
Б через, попід, чи
В біля, без, посеред
Г аби, не тільки ай, у

3. Сполучники виконують таку роль у мові *

А узгоджують слова у словосполученні
Б передають емоції та звуконаслідування
В утворюють форми слова, а також нові слова
Г сполучають однорідні члени речення і частини складного речення

4. За значенням сполучники поділяються *

А сурядні і підрядні
Б парні і непарні
В похідні і непохідні
Г повторювальні і неповторювальні

5. Сполучник ужито в реченні *

А Навколо озера росли плакучі верби.
Б Не той перемагає, хто бажає, а той, хто часу не гає.
В У світі близько трьох тисяч мов, з-поміж яких українська мова найбагатша на
синонімічні ряди.
Г Тільки силою гори не звернеш, треба ще й розум.

6. Сполучник вжито в реченні і його треба писати разом *

А Треба дзвінкий голос мати, що\б гарно співати.
Б Ми не розлучимось з тобою, що\б не сталось.
В Повідомили про\те, що зустріч відбудеться завтра.
Г Наша пісня - то\ж душа народу.

7. Виділене слово є сполучником і його треба писати разом *

А Вибач мені, брате, за\те, що запізнився з до .
Б Що\б улітку не вродило - те зимою не завадить.
В Що\б не трапилося - будь людиною.
Г Що\б жить - ні в кого правди не питаюсь.

8.Виділене слово є сполучником і його треба писати разом *

А Як\би ти не знав багато, а більше за всіх не знатимеш.
Б Про що\б не писав поет, він завжди пише про людину.
В Я поважаю тебе за\те, що ти завжди дотримуєш слова.
Г Я мушу книжки читати, що\б не осліпла душа.

9. Виділену сполуку треба писати окремо в реченні *

А Як\би було десять рук, усім би робота знайшлася.
Б Як\би ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя.
В Як\би там не було, а комусь належало це перевірити.
Г Як\би мені крила, до тебе через море перелетіла б.

10. Тільки сурядні сполучники вжито в рядку *

А а, аби, то...то
Б або, як, чи
В ні...ні, не тільки , а й, і
Г не то...не то, бо, немовби

11. Тільки підрядні сполучники вжито в рядку *

А а, проте, неначебто
Б оскільки, або, чи
В дарма що, й, щоб
Г незважаючи на те що, так що, як

12. Допустові сполучники вжито в рядку *

А оскільки, бо, через те, що
Б неначебто, нібито, як
В аби, щоб, з тим... щоб
Г дарма що, незважаючи на те що, хоч

У перших рядках свого поетичного твору поет змалював чудову картину природи.

Надыйшли у продаж вироби акціонерного товариства Сіверянка.

Я вважаю, що це питання можна розглядати наступного разу.

Мова йшла про нові технології виробництва.

У боротьбі за збільшення ефективності сільськогосподарського виробництва вирішальну роль відіграє орендний підряд.

Збори акціонерів оголосили відкритими.

Ми виконали поставлені перед нами завдання.

Акт було складено у трьох примірниках .

На перший курс вищих учбових закладів приймають громадян України, які мають повну середню освіту.

Тара́с Григо́рьевич[14] Шевче́нко (укр. Тара́с Григо́рович Шевче́нко[14]; 25 февраля (9 марта) 1814, село Моринцы, Звенигородский уезд Киевской губернии, Российская империя (ныне Черкасская область, Украина) — 26 февраля (10 марта) 1861, Санкт-Петербург, Российская империя) — украинский поэт и мыслитель[15]. Известен также как художник, прозаик, этнограф и революционер-демократ[16].

Литературное наследие Шевченко, центральную роль в котором играет поэзия, в частности сборник «Кобзарь», считается основой современной украинской литературы и во многом литературного украинского языка. Деятель украинского национального движения, член Кирилло-Мефодиевского братства.

Бо́льшая часть прозы Шевченко (повести, дневник, многие письма), а также некоторые стихотворения написаны на русском языке, в связи с чем часть исследователей относит творчество Шевченко, помимо украинской, также и к русской литературе.

В Петербурге в 1861 году (последний год жизни писателя) был издан дозволенный цензурой букварь Тараса Шевченко на украинском языке — «Букварь южнорусскій», который тем не менее вскоре запретили к использованию. Так, известно, что в секретном письме начальника каневской полиции киевскому губернатору от 30 сентября 1861 года сообщалось об изъятии приставом в Черкасском уезде (Киевская губерния) четырёх экземпляров шевченковских букварей из двенадцати, которые «временнообязанный Осип Устимов сын Кудлай» привёз в село Зеленки (Зеленьки), раздав там по одному экземпляру управляющему Дорожинскому, экономам Матковскому и Болевскому, благочинному Грушецкому, священнику упомянутого села и местному диакону, а также питейным ревизорам Быстржаневскому и Пилецкому. Оставшиеся у Кудлая экземпляры были отобраны, причем автор письма уведомляет губернатора, что дал приставу распоряжение «под благовидным предлогом отобрать» и прочие — с целью «недопущения распространения означенных букварей, а в особенности по сельским приходским школам и в каневской воскресной школе»[39].

При этом, правда, через две недели (14 октября) киевский генерал-губернатор направляет гражданскому губернатору письмо об отмене распоряжений, запрещавших пользование букварём Т. Г. Шевченко, где отмечает, что издание напечатано «в Петербурге с дозволения цензуры и ничего в себе противного законам не заключает».