А Брате мій Дніпре, батьку мій дорогий; прекрасний, скільки радості, скільки глибоких найдорожчих почуттів принесли моєму серцю рідні твої води.
Б Ти сонце, ніжне й щедре, якому я поклоняюся й поклонятимуся все життя, річко
моя дорога й велика.
В І очі мої, і мій слух – усі почуття заспокоєні біля тебе, оповиті тобою, красо моя,
моє свято, щастя моє.
Г Сухобрусові дочки, Марта й Степанида, були малими гарні дівчатка: кароокі,
чорняві, круглолиці і з ямочками на щоках.
Д Окрім гри на сопілці, Хома провора дуже любив пісні.
