составить 6 тез к тексту.Так,саме в ній,у мові-душа народу,луша націі.Якщо не збережем,не відстоімо іі,то вже толі все...толі небуття,духовнп порожнеча.Не до іі поезіі буде,не до філософіі,не до історіі.Нічогісінько нашого вже не буде.Є в творчості Т.Шевченко образ Великого льоху-образ правдивоі нашоі історіі,до часу,до пори закритоі від людського зору Це образ не лише ближчоі історіі,а й глибинноі праісторіі Украіни.Історічна пам'ять народу-то і предковічні звичаі та обряди,то наш фольклор,то наша мова.Ще на початку хх століття украінським археологом Вікентієм Хвойкою було зроблено епохальне відкриття Трипільськоі культури.На теренах Украіни, на берегах Дніпра відкрито найдавнішу людську цивілізацію,яка сягає ще давньоєвропейськоі спільноти.Як звичаі,так і мовп витворювалися протягом усього довгого розвитку народу.Відгукуються,перелунюються украінські слова-лексеми і в шумерській мові,і в санскриті,і в перській.Так, ми-стародавня нація.Давно слід пробуддувати украінську пам'ять.Відродити етичну пам'ять украінства як державного народу,що утворив колись Киівську Русь,а згодом засинував славну козацьку республіку.Мова-дзеркало душі народу,святиня, з которой пов'язана не лише минувшина,а й майбутнє.Ми не можемо,не сміємо іі втратити,бо ,втрачаючи рідну мову,народ втрачає з нею всі своі духовні налбання за багато віків,усі запаси народноі мудрості.​

На вихiдних Дмитро дивився телебачення, де собаки пригають крiзь обруч. Йому так сподобадась як жiнка весело переставляе обруч,а собаки пригають крiзь нього то в одна мiсто то в друге, i також захотiв щоб його пес Джек весело стрибав в обручi. Вiн даже старався, але нiчого не вийшло. Джек сидiв та висунувги язика вертiв хвостиком. Трiшки подумавши Дмитро крикнув

-Е iдея! Вiн знайшов у мережi iнтернет вiдео-уроки для дресеруаання собак.

Трiшки позаймавшись Джек став виконувати команди якi просив показати йому хлопчик. Песик був щасливий, що змiг зробити заажання, а Дмитрик теперь вважав себе справжнiв дресеровщиком (сорри за ошибки,у меня было это задание в 6 -5 классе, досоовно не помню, и сорри за ошибки у меня нет русской клавиатуры)

Почувши у черговий раз від старшої жінки фрази про те, що її дитина не поважає батьків, молода мама внутрішньо пишається тим, що вже з нею-то подібне ніколи не відбудеться, адже її малюк такий ніжний, ласкавий і, взагалі, – найкращий. І це дійсно так. Але – поки що. Поки ви для дитини – найкращий друг, з яким він ділиться дитячими нехитрими бідами та радощами. І так це буде в майбутньому, якщо у відповідь він буде чути не «мама зайнята!», «Давай пізніше» і «що за нісенітниця?!». В іншому випадку дитина зрозуміє, що вас його життя особливо не цікавить. Поважайте його, і дитина відповість вам тим же! І тоді вам не доведеться думати про те, чому діти не поважають батьків і хто винен в цьому.Повага – складова життяЩоб дитина відчувала повагу до старшого покоління, правила такого ставлення повинні щепитися буквально з народження. Пам'ятайте, повага до старших – це риса, яка формується не за один день і не словами. Малюки копіюють модель поведінки, яку демонструють батьки, тому ваші слова про повагу до старших і відповідному етикет не будуть сприйняті, якщо в житті дитина бачить зворотне. На прикладі найрідніших для нього людей він бачить, навіщо і чому треба поважати старших, а дорослішаючи, вже не замислюється над цим.Прості і важливі правилаПро те, як змусити дитину поважати батьків, зупинятися не будемо, оскільки очевидно, що примус може породити тільки страх або бунт з боку дитини. Обидва варіанти для батьків та самої малюка не дуже хороші. А от зрозуміти, як навчити дитину поважати батьків, дорослих і самого себе, набагато важливіше.По-перше, малюк завжди повинен знати, що ніколи його не буде принижений близькими людьми. Особливо це стосується покарань за яку-небудь провину при сторонніх. По-друге, відносини між батьками – показник того, як дитина буде вести себе з дорослими. Якщо мама і тато дозволяють собі гучні з'ясування відносин, образи і приниження при дітях, то для останніх це є керівництвом до дії.Найчастіше проводите час за читанням не тільки цікавих, але і повчальних книг. На прикладі героїв казок діти вчаться життя, тому до вибору відповідної літератури треба підходити серйозно.Увага і турбота про старших проявляється в таких приємних дрібницях, як листівка своїми руками до свята, телефонний дзвінок або лист. Адже ваші бабусі теж зберігають перший лист, написаний нерозбірливим великим почерком онука-першокласника?Сім'я – фортецяСім'я, члени якої завжди піклуються один про одного, – це головне, до чого треба прагнути. Маля з пелюшок повинен усвідомлювати, що саме дорогоцінний скарб, яке у нього є, це батьки, брати і сестри, бабусі і дідусі.У формуванні поваги до старших не останню роль відіграє вміння дитини співпереживати, ділитися чим би то не було, співчувати. Тому разом лікуєте поцілунками садна і невеликі удари у мами, гладьте татові голову, коли він приходить утомлений з роботи. До слова, акцент на повазі саме до людей старшого віку робити зовсім не обов'язково – молодші брати і сестри теж його заслуговують.Найефективніший метод навчити дитину повазі до старших – це ваші батьки. Не соромтеся під час їх приходу знову бути дітьми. Участь у життя літніх людей, турбота про них – найяскравіший і вражаючий дитини приклад. До того ж, це зовсім нескладно.Не забувайте про те, що виховуючи в дитині почуття поваги до старших, ви не тільки не будете червоніти в маршрутці, коли він не поступиться місце бабульке, а забезпечите собі надійну і щасливу старість.