Выписати і Підкресліть дієприкметник як член речення. І кликав день в неміряні світи.
Причаїлися гори, заворожені красою ще ніколи не бачених степів.
Світ квітував. Незайманий, звіку не ораний, високотравний. Треба було перейти рівне, незаросле й не закрите плавнями місце. Через усю Вербівку стеляться сукупні городи та левади, не обгороджені тинами.
Партизан опинився перед річкою, вражений несподіваною перешкодою.
Молода, невитрачена сила хвилею вдарила в груди.

Відповідь:

1. 1Б, 2Д, 3А, 4В.

2. 1 Б, 4Д, 2 В, 3А

3. А - неправильно, має бути кома після слова тином; Б - має бути кома після слова місто; Г - має бути кома після слова сниться

В - правильно.

4. Г) Ходить вітер, мрійний мій веселик, по дніпровій сивій ковилі

5. В) Веселі хлопчаки снігами бігли нав

6. Б) Хустину кинувши на плечі, надівши плаття весняне, берізка вибігла надвечір і жде мене.

7 А) У неї в хаті завелось багато всіляких вузликів з насінням — великих і малих, — і  раз у раз щось сушилося на вікнах.

8. А) Дні летять, повні сонця й музики.

9. Б) Нас ждуть ніким не сходжені путі.

10. Г) Нікого тут, крім мене й господині.

11 Г) Можна бачити деякі зорі і не дочекавшись темряви.

Повернувшись із чужини, Петро завжди повторював друзям : "У чужій сторонці не так світить сонце".
" Дніпро -батько, Січ - мати", - відповідав сирота на запитання про батьків.
Дідусь, розповідаючи про своє козацьке минуле, завжди повторював :"Пішов на Вкраїну, на степи, на вольнії землі"
"Заспіваю я пісню, - вимовила мати, - "Летить ворон з чужих сторон" називається"
"Не кажіть, що в мене немає долі!, - вигукнув молодий козак. -Степ да воля - козацька доля!"
"І холод не страшний, коли козак молодий!" - весело сказав Микола та пішов рубати дрова.
Батько завжди наказував мені :"То не козак, що отаманом не думає стати!"
Я завжди любив повторювати слова: "Козацькому роду нема переводу".
Мати сердилась на мої лінощі і казала : "Хто любить піч, тому ворог Січ!"