Запишіть речення. Розставте, де необхідно, розділові знаки при відокремлених означеннях. Підкресліть відокремлені означення та означувані слова( ОС) відповідно до їхньої синтаксичної ролі.

1) Край моря сонце золотить укриті лісом гори. 2) Не відомий нікому сідаю на лавку і дивлюся на схід сонця. 3) Налиті пурпуром плоди звисають з віт зелених. 4) Жвава й весела з сірими прудкими оченятами з двома косами русявого волосся вона справляла приємне враження. 5) Ближче до старезного лісу чорного густого ставало сумно. 6) Осяяний сонцем перед нами розкрився зовсім новий світ. 6) Яскраві вогні загадкові таємничі прорізали темряву ночі. 7) Налякані громом курчата збилися докупи. 8) Поволі згасав день залитий сонячним теплом.

На мою думку, на звучання української мови найбільше схожі звуки музичного інструмента «бандура». Українська мова дуже співуча, мелодійна, красива. Коли чуєш українську, хочется слухати її все більше і більше, так само, як і наш народний інструмент – бандуру. Не дарма на ній любив грати співець українського слова - Тарас Григорович Шевченко! Коли чуєш звуки бандури, серце крається, і те ж саме стається і тоді, коли чуєш рідну мову. І я дуже радію тому, що українська мова відроджується. Все більше людей спілкується українською, і її все частіше можна почути на вулицях нашого міста. Я сподіваюся, що все більше молоді стане цікавитися рідною мовою, культурою, мистецтвом та традиціями. 

1. марійка мовчки дивилась на здивовану подругу. 1.        речення просте. 2.        розповідне. 3.        неокличне. 4.        двоскладне: поширене, по­вне, неускладнене. 5.        підмет марійка, простий виражений іменником. 6.        присудок диви­лась простий дієслівний, виражений дієсловом дійсного способу. 7.        у групі присудка є другорядні члени речення: обставина способу дії мовчки виражена прислівником, залежить від присудка дивилась (диви­лась (як? ) мовчки) і поєднується з ним зв'язком прилягання, непрямий додаток на подругу виражений іменником з прийменником, залежить від присудка (дивилась (на кого? ) на подругу) і поєднується з ним зв'я­зком керування; узгоджене означення здивовану виражене дієприкмет­ником, залежить від додатка (подругу (яку? ) здивовану) і поєднується з ним зв'язком узгодження. 2. 1.        дівчина троянди поливала, і кудись котилась хмар навала, і сміялась осінь за вікном (в.сосюра). 2.        це речення складносурядне, складається з трьох предикатив­них частин: 1) дівчина троянди поливала, 2) кудись котилась хмар навала, 3) сміялась осінь за вікном, 3.        між частинами відношення єднальні (перелік одночасних, сумі­сних дій). 4.        частини зв'язані між собою сурядною (перелічувальною) інто­нацією, сурядними (єднальними) сполучниками. 5.        всі частини складного речення - за моделлю простого речення -двоскладні, поширені неускладнені, повні. перша частина - дівчина троянди поливала - предикативний центр - дівчина поливала; підмет (дівчина) простий, виражений імен­ником жіночого роду, у формі називного відмінка однини: присудок (по­ливала) простий дієслівний, виражений перехідним дієсловом дійсного способу, минулого часу, жіночого роду, однини. зв'язок між підметом і присудком координація, засіб вираження зв'язку флексія – а, інтонація, відношення предикативні. поливала (що? ) троянди - включає прямий додаток, виражений іменником жіночого роду, у знахідному відмінку множини: зв'язок із присудком - сильне безприйменникове керування: засіб вираження зв'язку - флексія –і; відношення об'єктні. 3. 1.        відбились зорі у воді, летять до хмар (о.гончар). 2.        розповідне, неокличне. 3.        безсполучникове, бо засобом зв'язку предикативних частин є інтонація переліку, що виражає логічну однорідність. 4.        речення складається з двох предикативних частин: 1) відбились зорі у воді; 2) летять до хмар тумани. 5.        речення з однотипними частинами. 6.        між предикативними частинами складного безсполучникового речення єднальні відношення (перелік сумісних явищ) 7.        предикативні частини з'єднані між собою, крім інтонації, спів­відношенням способових (дійсний спосіб) форм дієслів — присудків.