До іть! 1. До складної синтаксичної конструкції з безсполучниковим і сурядним зв’язком належить складне
речення:
а) Соломію крізь серпанок диму опік лютий погляд чорних очей, і їй здавалося, що вона
стріляє безперестанку, хоч могла вистрілити лише раз.
б) Остап опирався бистрині з усієї сили, але його кіл мало що помагав: пліт несло серединою річки.
в) Половина мене лежить на дні Дунаю, а друга чекає й недочекається, коли злучиться з нею...
г) Соломія не знала, чого вона ходить туди, але щось несвідомо тягло її в той бік.
2. Усі типи зв’язку (безсполучниковий, сурядний і підрядний) характерні складній синтаксичній
конструкції:
а) Коли світло згасили й обляглись, думки Остапа забились по хаті, ліниві, спутані, темні, як
клубок хмар, і лиш інколи щось ясне їх розривало.
б) Тричі Соломія помітила крізь комиші сірий вовчий хребет, раз лисиця майнула коло неї
хвостом, а то здалеку чулося немов кабаняче рохкання.
в) Вужі й гадюки набралися сьогодні особливої рухливості, бо вже повзли й повзли в тому напрямку, як
ішла Соломія, і їй треба було особливо уважати, щоб не наступити на слизьке й холодне гадюче тіло.
г) Піт краплями стікав по виду, груди важко дихали, і очі блищали, як у звіра, що попавсь у лабети.
3. До складної синтаксичної конструкції Він говорив про речі повні жаху для мене так просто й спокійно
як жайворонок кидав на поле пісню а я стояв та слухав і щось тремтіло в мені (розділові знаки
пропущено) входить:
а) Три частини.
б) Чотири частини.
в) П’ять частин.
г) Шість частин.
4. До складних речень з різними видами зв’язку належать синтаксичні конструкції:
а) Остап не міг спати од того галасу: він лежав із розплющеними очима, в гарячці, і уявляв, що
попав у пекло.
б) Вогні палають, розростаються, од них іде тепло і зогріває Остапа, розпалює йому кров.
в) На галяву вискакує з гущини сарна і, зачарована чудовим концертом, зупиняється, витягає цікаву
мордочку до кривавої смуги обрію, що червоніє на узліссі поміж деревами, і слухає.
г) Яким щохвилі виходив на двір, вдивлявся в темряву, прислухався, як виє хуртовина, недаремне
сподіваючись побачити Василька, почути його голос...
5. Правильно вжито розділові знаки в складних синтаксичних конструкціях:
а) Спільний сніданок і можливість перекинутися щирим словом із близькою людиною до решти помирили
Остапа з несподіваним випадком; його значно заспокоїли Соломіїні доводи і
обидва товариші твердо поснули сном молодості.
б) Часто серед ночі, перериваючи спокійний сон хатинки, розлягався раптовий грюкіт у віконце, і хату
сповняла ціла банда якогось непевного люду, що кричав, блискав жадними очима і сварився.
в) Виходило так, що всі були вдома, а, коли хто й забіг на ґуральню, то тільки на те, щоб подивитись.
г) Гафійка гриміла ложками, а Маланка, заклавши руки, побожно слухала оповідання про те, скільки
привезено цегли, яке й чому забраковано дерево, що прикажчик нічого не розуміє і коли б не Андрій, не
було б діла.
6. Речення: “Зашепотіли збуджені листочки, оповідаючи сни свої, заметушилась у травиці комашня,
розітнулося в гущині голосне щебетання й полинуло високо туди, де небо мінеться, де небо грає всякими
барвами...”
а) Сурядний і підрядний зв’язок.
б) Безсполучниковий і підрядний зв’язок.
в) Безсполучниковий і сурядний зв’язок.
г) Безсполучниковий, сурядний і підрядний зв’язок.

екологічні проблеми носять характер і зачіпають все людство. на сучасному етапі розвитку суспільства питання виховання бережливого ставлення до природи набуває особливої гостроти. головна причина цього – тотальна екологічна безвідповідальність. у зв'язку з цим необхідно підсилити і більше приділяти уваги вихованню бережливого ставлення до природи в сучасній школі вже з перших років виховання дітей.

забруднення грунтів відбувається із-за застосування отрутохімікатів (пестицидів). в результаті нераціонального використання земель відбувається виснаження грунтів. наростає занепокоєння про наших «сусідів по планеті» – рослина і тварина, які випробовують подвійний гніт: по-перше, руйнування і забруднення їхнього житла; по-друге, від безпосереднього впливу з боку людини. в результаті багато видів зникли.

актуальність взаємодії суспільства і природного середовища висунула школою завдання формування у дітей відповідального відношення до природи. педагоги і батьки усвідомлюють важливість навчання школярів правилам поведінки в природі. і чим раніше починається робота з виховання бережливого ставлення до природи, тим більшою буде її педагогічна результативність. при цьому в тісному взаємозв'язку повинні виступати всі форми і види учбової і позакласної діяльності дітей.

дітям молодшого шкільного віку властива унікальна єдність знань і переживань, які дозволяють говорити про можливість формування у них надійних основ відповідального відношення до природи. природознавство початкової школи покликане вносити свій вкдад у формування екологічної відповідальності дітей.

1. теоретичні основи виховання бережливого ставлення до природи

і проблеми сучасності, несуть загрозу життя і людської цивілізації, викликали необхідність екологічної освіти, покликаної реалізувати ідеї інформаційного суспільства. пошук шляхів гармонійної взаємодії суспільства і природи приводить до інтенсивного процесу екологізації загальної культури людства, і як наслідок, - до формування теорії і практики виховання бережливого ставлення до природи.

подальше дослідження цієї проблеми, проведене педагогами, дозволило виділити новий аспект виховання – екологічний.

екологія – наука про відносини рослинних і тваринних організмів і утворюваних ними співтовариств між собою і навколишнім середовищем. а під екологічним вихованням розуміється формування у широких верств населення високої екологічної культури всіх видів людської діяльності, так чи інакше пов'язаних з пізнанням, освоєнням, перетворенням природи. основна мета виховання бережливого ставлення до природи: навчити дитину розвивати свої знання законів живої природи, розуміння суті взаємин живих організмів з навколишнім середовищем і формування умінь фізичним і психічним станом. поступово визначаються освітні і виховні завдання:

-   поглибити і розширити екологічні знання;

-   прищепити початкові екологічні навики і уміння – поведінкові, пізнавальні;

-   розвинути пізнавальну, творчу, суспільну активність школярів в ході екологічної діяльності;

-   сформувати (виховати) відчуття дбайливого відношення до природи.

зародження сучасних тенденцій виховання бережливого ставлення до природи і виховання в початковій школі можна віднести до початку 70-х років, коли вона переживала цілий ряд серйозних перетворень, зокрема введення в учбовий план нового предмету «природознавство». чітко виражена екологічна спрямованість нового курсу, яка в наші дні іменується традиційною, створила у вчителів певне місцезнаходження його в екологічній освіті, на досягнення його цілі в однонаочній моделі, що виявилися малоефективними. основні причини малоефективності криються в тому, що кінцева мета екологічної освіти – відповідальне відношення до навколишнього середовища – складна комплексна освіта, і у зв'язку з цим, один учбовий предмет, що формує в основному природно-наукові знання по біологічній екології, справиться з формуванням багатогранного відношення молодших школярів до природного і соціального середовища не може. на порядок денний постало питання про залучення інших шкільних предметів в процес екологічної освіти. виникла ідея багатопредметної моделі, в якій кожен учбовий предмет розкриває свій аспект взаємин людини з навколишнім середовищем. поки ж використання міжнаочного змісту і форми навчання носить в основному стихійний характер, що багато в чому визначає якість навчання і виховання молодших школярів. сучасні тенденції розвитку виховання бережливого ставлення до природи в практиці показують, що оптимальні можливості для становлення екологічної культури молодших школярів представляє змішана модель, при якій всі учбові предмети зберігають свої специфічні учбово-виховні цілі. таким чином, типологія моделей в руслі екологізації пройшла певний шлях становлення: від однонаочної – до змішаної. проте пошук в цьому напрямі продовжується дотепер.

Животный мир нашей планеты представлен уникальными организмами: от одноклеточных крох, которые можно рассмотреть только при микроскопа, до гигантов-китов, масса которых достигает 150 тонн. Благодаря постоянной эволюции животные организмы наделены уникальными свойствами: они перемещаются, питаются, защищаются от врагов, размножаются и выращивают потомство в различных условиях.Животные населяют все среды жизни: в воде обитают рыбы, раки, киты, медузы, на земле и в воздухе проживают насекомые, бабочки, звери и птицы, а в почве – дождевые черви, кроты и медведки. Местом обитания для некоторых животных выступают другие живые организмы и растения. Расцвет и угасание видов – естественный процесс, который происходит под влиянием изменений климата в отдельных регионах и на всей планете в целом. Ученые предполагают, что большинство видов живых организмов рано или поздно вымрут. Некоторые преобразуются в более совершенные в эволюционном отношении виды, но другие не смогут при к новым условиям среды. Последним грозит вымирание.