Ми йдемо далі й далі дорогою пізнання. Опановуючи складні науки,а от пізнати самих себе нам іноді дуже нелегко...
Найбільше прикрощів завдають нам буденні невдачі, дрібні конфлікти, з яких виникають великі непорозуміння.
Безконфліктне співжиття людей— велике мистецтво. Одначе не настільки велике, щоб ми при бажанні не змогли оволодіти ним, навчитися легко, невимушено застосовувати набуті знання у повсякденному житті.
Життєвий досвід свідчить, що мало бути добрим, треба ще бути тактовним. Чуйність— доброта серця, тактовність— його розум. Поняття ці нерозривні, як нерозривні зміст і форма.
Щоб бути тактовним завжди І всюди, треба знати основи культури поведінки. Без такого знання людина справляє враження невихованої, хоч би якою доброю вона була.
Протягом свого історичного розвитку людство виробило струнку систему правил і норм культурної поведінки, які в різні часи називалися ще етикетом, правилами пристойності, манерами доброго тону. До всіх цих правил треба ставитися так, як ми взагалі ставимося до культури минулого: все краще сприймаємо, все гірше відкидаємо.
annaburyak777 умный
текст на тему "неповторний світ дитинства в поезіях лесі українки":
леся українка з особливим теплом згадувала своє дитинство. з ранніх років письменниця славилась особливим світовідчуттям, трепетно ставилась до природи, розуміла, що є добром, а що злом. дитинство лесі не було безхмарним, адже його затьмарювала тяжка хвороба.
дівчинка була терплячою, про що і розповідається у творі "як дитиною, ": "я була малою горда, – щоб не плакать, я сміялась". у творі "мрії" леся українка згадує себе маленьку та ділиться з читачами найсокровеннішим - своїми мріями та фантазіями. письменниця стверджує: "я любила вік лицарства". світ дитинства лесі українки добрий, світлий та неповторний.
подробнее - на -
писал не !
