У всі віки на всіх перепуттях історії хліб був найбільшим із багатств. Коли його обмаль, чваньковите золото - просто непотріб. Його закопують у землю, як мерця, його ховають за ковані двері, як найпідлішого злочинця. А хліб і в бундючні хороми, і в прості селянські оселі здавна вносили на золотих підносах із шанобою. Ти, золото, годишся тільки для того, щоб на тобі подавати до столу звичайний чорний житній хліб. Недарма збіднілі народи відверталися від держав, котрі мали багато золото, і простягали руки до тих, які мали багато хліба. Хліб переважає все. Одне пшеничне зерно тяжче за гори золота. Вкинуте в землю, воно за один лиш рік дає тисячу зерен. А золотий мішок вік пролежить у землі й нічого не вродить.

Тож недарма хлібом і сіллю зустрічає Україна своїх дорогих гостей. Ідіть, народи! Україна не відмовить вам, як не відмовить у хлібі сусід сусідові, село селу. Можливо, в інших державах не так заведено. Можливо, там, де владарює золото, за хліб і гребуть золото. А у нас ні. У нас віддають хліб тією ж міркою, якою позичили... Ми позичаємо хліб на багатство.

Щоб був у нас хліб, ми щодня повторюємо слова молитви і мовимо: "Отче наш, хліб наш насущний дай нам сьогодні". І цю молитву батьки заповідають нам, а ми - нашим дітям. Бо хліб безцінний. Він сильніший за все, смачніший за все, він дорожчий за золото, насущний і святий хліб із нашого поля. (В. Земляк

  1. Односкладне речення:
    В. Віршувальників чекали з нетерпінням.
2. Означено-особове речення:
    Г. Люблю вночі на небеса дивитись.
3. Неозначено-особове речення:
    А. У вікно тихо постукали.
4. Безособове речення:
    А. Стежку прикидало снігом.
5. Узагальнено-особове речення:
    В. Від своєї тіні не втечеш.
6. У цьому рядку є слово-речення:
    А. Еге! Це не ваші груші!
7. Неповне речення.
     В. За вікном – гай квітів, кущі квітів і трава з квітами.
8. «Зайве» речення.
      В. Зима. Холоднеча. Засніжений ліс.
10. У цьому неповному реченні пропущено другорядний член:
      Г. Хати розкидані трохи хаотично. Біля кожної – ростуть квіти.
11. Це речення не називне:
      А. Який багатий світ!
      Б. Вона виразна й абсолютно артистична!
12. Речення, у якому неправильно стоять розділові знаки:
      Б. Бджола жалить жалом, а людина (–) словом. (потрібно тире)
      В. Око бачить далеко, а розум – ще далі. (зайве тире)

13. Відповідність:
      1) означено-особове речення. -  В. Сідаю до столу коло вікна.
      2) неозначено-особове речення. - Д. Що там думають на тій землі?
      3) інфінітивне речення. -  Г. Ой не впізнати отчої хатини.
      4) узагальнено-особове речення. - А. Не по дружбі, а по службі пізнавай людину.

14. Відповідність за вираження головного члена у безособовому реченні.
1) Безособове дієслово.  -   Б. На вулиці сутеніло.
2) Дієслівна форма на -но, -то.  -  Д. Там усе правильно записано.
3) Прислівник.    -   А. Навколо гамірно та весело.
4) Слова типу немає, не було, не буде. -   Г. Більше не було слів.

Місто Київ — столиця України. Київ з любов’ю називають і красивим містом, і давнім, і сучасним, і величним. Як відомо, особливо чарівним Київ буває весною, коли буйна зелень уривається у місто. Усі знають Київ як місто квітучих каштанів. Весною на очах у киян наливаються, ростуть та цвітуть трави й квітки. Кияни замиловуються та пишаються своїми парками й бульварами. І хто хоч раз побуває у Києві, той з великою любов’ю згадує про це місто, хоче ще приїхати до нього. Кияни та гості міста полюбляють прогулюватися по головній вулиці столиці — Хрещатику, який після реконструкції викликає захоплення. А як прикрашає столицю могутній Дніпро та мости, перекинуті через нього. У Києві збереглися унікальні історичні пам’ятники архітектури. Це і Софійський собор, і Києво-Печерська лавра, і фрагменти Золотих воріт, і багато ще соборів та церков. Київ є центром науки, освіти, культури та промисловості. В навчальних закладах вчитися дуже престижно. Місто Київ є одним з небагатьох міст України, дефункціонує метро. Я дуже радий, що столицею України є таке славетне місто, котре я дуже люблю. Нехай у віках процвітає наше улюблене місто!