1. Комарову М. І. переведено на посаду старшого наукового співробітника відділу наукової інформації. (В офіційно-діловому мовленні на позначення назв посад, професій, звань жінок слід віддавати перевагу іменникам саме чоловічого роду.)
2. Засідання проводила заступник голови правління ЖБК Павлова Т. С. (Дієслово-присудок за умови наявності власного жіночого імені чи прізвища, займенника "вона" або інших синтаксичних показників набуває форми саме жіночого роду.)
3. Ці документи потрібно подати вченому секретарю. (В офіційно-діловому мовленні на позначення назв посад, професій, звань жінок слід віддавати перевагу іменникам саме чоловічого роду.)
4. Старша інженерка з техніки безпеки підготувала висновок про причини аварії. (Це, радше, зразок публіцистичного стилю мовлення. Перенесення рис офіційно-ділового стилю (де підкреслюється не стать людини, а її службове чи суспільне становище) на художнє, публіцистичне та розмовне мовлення – невмотивоване.)
5. Зустрічаємось завтра о десятій. ("О котрій?" – "О десятій".)
6. ДАІ у січні минулого року проводила тиждень безпеки руху. ("ДАІ" – "Державна автомобільна інспекція". З іменником у формі жіночого роду "інспекція" присудок "проводити" узгоджується в тій самій формі.)
7. Виставка медичного обладнання проходить під егідою бізнес-центру «Довіра». (По-перше, тільки друга частина складних іменників відмінюється, тому аж ніяк не "бізнеса-центра". По-друге, "бізнес-центр" – це організація (тобто соціальна група, а отже, збірне поняття) чи зазвичай сучасний офісний будинок або комплекс будинків (тобто підлягає правилу "Назви будівель, споруд, приміщень та їх частин"), тому як іменник чоловічого роду другої відміни має закінчення "-у" в родовому відмінку однини.
8. Поїзд рушає до Чопа. (По-перше, ліпше замінити скальковане з російської слово "направляється" питомо українським. По-друге, "Чоп" – це назва міста, а тому як іменник чоловічого роду другої відміни має закінчення "-а" в родовому відмінку однини.)
9. Стаж його роботи на підприємстві – не більше чотирьох років. (Пунктуаційний огріх: замість пропущеного дієслова ("становить") слід ставити тире.)
10. Магазин пропонує офісні меблі найвишуканіших форм. ("Самих вишуканих" – неправильне утворення найвищого ступеня порівняння прикметника в українській мові.)
11. Вимогливішої вчительки, ніж Марія Іванівна, немає. (Нормативні, опріч цього, такі варіянти: "Вимогливішої від Марії Іванівни вчительки немає" та "Вимогливішої за Марію Іванівну вчительки немає".)
12. Цей метод – найбільш ефективний. (Пунктуаційний огріх: замість пропущеного дієслова ("є") слід ставити тире.)
13. Ця апаратура нас задовольняє тому, що вона дешевша за ту. (По-перше, скальковане з російської "влаштовує" ліпше замінити питомим українським словом. По-друге, очевидно, що речення перебудовано аналогічно до речення під номером 11.)
14. Вони чекали більш конкретної відповіді на своє запитання. (По-перше, складена форма вищого ступеня порівняння прикметника – це слова "більш", "менш", додані до звичайної форми якісного прикметника. По-друге, варто розрізняти слова "питання" та "запитання". Запитання – звернення до когось, яке потребує відповіді, вимога, прохання з приводу чогось; запит. Питання – справа, проблема, що потребує розв’язання, обговорення чи дослідження. Знак питання.)
15. Марія молодша від мене на два роки. (Очевидно, що речення перебудовано аналогічно до речень 11 і 13.)
P.S - можна дещо забрати з тексту.
У житті людини є безліч речей, яких вона не цінує до тих пір, поки вони їй доступні, поки вона їх не втратила. Ми з радістю користуємося всім тим, що у нас є, і при цьому не замислюємося належним чином, що ж будемо робити, якщо з тієї чи іншої причини будемо змушені з чимось розлучитися. У певному сенсі це застосовно і до нашої рідної української мови.
На жаль, далеко не всі жителі України в своїй повсякденній мові постійно використовують українську мову. Яким би не був нинішній національний підйом в Україні, все одно необхідно визнати, що вплив російської культури і всього російського на наше життя дуже великий. Саме з цієї причини настільки велика кількість людей у своєму щоденному житті віддають перевагу саме російській, а не українській мові. Через це іноді може здатися, що рано чи пізно російська мова повністю витіснить українську мову, таким чином, ми залишимося без рідної мови. Що ж ми тоді будемо робити? Які будуть наслідки цього? Це цікаво обговорити, і саме це буде розглянуто в моєму творі.
Отже, що ж станеться з кожним з нас, і зі мною зокрема, якщо українська мова буде нами втрачена і перестане в повній мірі існувати? По-перше, ми втратимо частину своєї історії і, в деякому сенсі, знехтуємо пам’яттю величезної кількості наших історичних співвітчизників, які творили українською мовою. Це стане серйозним ударом по нашій національній гідності. По-друге, ми втратимо можливість читати всі ті великі твори, які були написані українськими письменниками, в оригіналі, тим самим втратимо велику частину змісту цих творів. Крім того, і по-третє, відомо, що пісні українською мовою вважаються одними з найкрасивіших у світі. Ми втратам і це теж.
Але найголовніше, що всі ми можемо втратити у зв’язку з втратою рідної мови – це українська державність. Ні для кого не секрет, що навіть у сучасному глобалізованому світі є деякі важливі ідентифікаційні речі, які відрізняють одні народи від інших. І в нашому випадку такою річчю є мова. І якщо у нас її не стане, може постати питання: а чим взагалі українці відрізняються від сусіднього великого народу? І за цим впевнено послідує повна втрата державності, тому що внятної відповіді можна і не знайти. Наслідки втрати державності можуть бути надзвичайно серйозними.
Підбиваючи підсумки, хотілося б сказати, що наслідки втрати рідної мови, української мови, будуть катастрофічними для нашого народу. Саме з цієї причини рідну мову слід берегти, розвивати, прищеплювати молоді і як можна частіше використовувати в побуті і де б то не було ще.
