Надворі було по-весняному тихо. Дощик, пробігши неквапливо вулицею, поволі зник за садами, укутаними блакитно-зеленою порослю. Білосніжний цвіт вишні враз засвітився, набравши у свої чашечки роси. Те свято прозорості тривало однісіньку мить, щохвилини нагадуючи про швидкоплинність буття. Хтозна-звідки насунули хмари, небо вмить втратило свою голубінь, а з вишневого гілля покотилися додолу важкі, сиві краплі. Раз у раз, падаючи на землю, вони розбиваються в друзки, ковзалися по траві, напоєній досхочу, губилися в темних калюжах.
Объяснение:
Відповідь:
Розгулялось літо в росах, у золотих пшеничних косах, у полинових перевеслах. розповідне, неокличне, двоскладне, поширене, повне.
Не дивися так привітно, яблуневоцвітно. спонукальне, неокличне, односкладне, означено-особове, поширене, повне.
І вірші, і щастя - усе - суєта, окрім золотистої чашечки кави. розповідне, неокличне, двоскладне, поширене, повне.
Старі дуби і вам за осінь! розповідне, окличне, односкладне, безособове, поширене, повне.
А згори сипле та сипле, витрушує душу з дзвіночків. розповідне, неокличне, односкладне, безособове, поширене, повне.
Кожен з нас, буває, помиляється. розповідне, неокличне, двоскладне, непоширене, повне.
Пояснення:
підмет присудок
