Розмова батька і сина діалог

1. Особливе(означення, прикм), унікальне( означення, прикметник), неповторне(означення, прикм) явище(підмет,ім) має(присудок,дієсл) розвиток (додаток,ім) слова(додаток,ім). Речення розповідне неокличне, просте, двоскладне, поширене, ускладнене однорідними означеннями.
2. Здавалося(вставне слово, яке не підкреслюється, дієсл), вітер(підмет,ім) ущух(присудок, дієсл). Речення розповідне, неокличне, просте, непоширене, ускладнене вставним словом.
3. Усе(підмет, займ) : кущі( підмет, ім), небо( підмет, ім) було обтягнуте( було-дієслово, обтягнуте- дієприкметник, дієсл) зимовою(означення, прикм) пеленою( додаток, ім). Речення розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, ускладнене однорідними підметами.
4. Він(підмет, займ), схилившись над книгою(дієприслівниковий зворот або відокремлена обставина ; схилившись-дієприсл; над - прийм; книгою - ім), ретельно(обставина, присл) розв'язував(присудок, дієсл) задачі(додаток, ім). Речення розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, ускладнене дієприслівниковим зворотом(відокремленою обставиною).

 Біля нашого будинку росте горобина.Давно вона росте. Стара вона та розлога. До неї часто прилітають птахи. Щось щебечуть , розповідають їй щось...  
Сьогодні мені приснився сон. Стою я біля горобини і чую, як птахи розмовляють зі стареньким  деревом.
- Люба горобино, як ми вдячні тобі, що минулої осені, ти приберегла для нас ягідки і цілу зиму ми мали чим ласувати.
.-Так , так! -защебетали інші пташеки і стали весело стрибати по її старих гілках.
-Та ,що я,- відповіла горобина.-Якби не ви, весною гусінь поїла б мої листочки, цвіт би осипався і не росли б на моїх гілках гарненьких,червоних ягідок. Так я би й стояла сумна та одинока.
- Та ми ж друзі! І тепер будемо завжди допомагати  один -одному!- весело зачиркали пташеки і полетіли далі. 
 Прокинувся я, виглянув в вікно і знову побачила на горобині пташок.А вони і справді стали друзями!