У моєї матусі теплі і ніжні руки. У саду розцвіли білі, рожеві та червоні троянди. Двінкі щебетання пташок чути під моїм вікном. Зеленими лісами, жовтогарачими житами і прекрасними людьми красується наш рідний край. Випав перший пухнастий білий сніг. Я мрію стати видатною художницею. Під моїм вікном росте старий могутній дуб. Запашний хліб лежить на рушнику. Яскраве і тепле сонечко заглядає у віконечко. Нарешті прийшла довгожданна і чарівна весна. Моя сестра завзята трудівниця. На дитячому майданчику було чути веселі та дзвінкі голоси дітлахів.
Дієприслівник означає другорядну дію порівняно з основною дією того самого предмета: Відпочиваючи, читаю.
Дієприслівники бувають недоконаного і доконаного виду. Час у них не визначаємо.
Дієприслівники недоконаного виду (що роблячи?) називають дію, одночасну з основною дією.
Вони творяться від теперішнього часу дієслова за до суфіксів -учи (на письмі ще -ючи) для І дієвідміни і -ачи (-ячи) для II дієвідміни. Для цього досить дієслово поставити в 3-й особі множини теперішнього часу (що роблять?) і -ть замінити на -чи: несуть — несучи, борються — борючись, гуркотять — гуркотячи.
дієслово в 3-йособі множини (вони)(що роблять?) пишуть пишу чить дієприслівникнедоконаного виду(що роблячи?)пишучи Зауважте! У кінці дієприслівників завжди пишеться буква и. Дієприслівники треба відрізняти від близьких за звучанням активних дієприкметників у називному відмінку множини, які на відміну від дієприслівників мають закінчення -і: дієприслівники відповідають на питання що роблячи? (сяючи, ревучи, сидячи), дієприкметники — на питання які? (сяючі, ревучі, сидячі).
Дієприслівники доконаного виду (що зробивши?) називають дію, яка передує основній дії: Відпочивши, читаю.
Вони творяться від минулого часу дієслова доконаного виду (що зробив?) за до суфікса -ши: сказав — сказавши, приніс — принісши, переміг — перемігши. У кінці цих дієприслівників теж завжди пишеться буква и.
минулий час дієсловадоконаного виду (що зробив?)написав написав +ши дієприслівникдоконаного виду(що зробивши?)написавши У дієприслівниках, утворених від дієслова на -ся (-сь) після твірних суфіксів майже завжди вживається суфікс -сь (суфікс -ся трапляється лише у віршованих текстах): змагаються + чи – змагаючись, задуматись (задумався) + ши – задумавшись.
Дієприслівник можна вживати лише тоді, коли в реченні до одного діяча відноситься щонайменше дві дії. У такому разі дієприслівником позначають менш важливу, другорядну дію.
Наприклад, не можна вжити дієприслівник в реченні Коли в грядуще дивимось сьогодні, нам уявляються лави молоді, бо тут кожна дія стосується іншого діяча: дивимось — ми, а уявляються (хто? що?) — лави. І навпаки, в реченні Коли в грядуще дивимось сьогодні, бачим лави молоді можна вжити дієприслівник, бо обидві дії стосуються того самого діяча ми — ми дивимось і ми бачим: В грядуще дивлячись сьогодні, ми бачим лави молоді... (М. Нагнибіда.)
Дієприслівник прилягає до присудка, окреслюючи другорядний процес, що його зазвичай виконує підмет. Розгляньмо три речення: 1. Сонце піднімається з-за обрію та освітлює долину. 2. Піднімаючись із-за обрію, сонце освітлює долину. 3. Сонце піднімається з-за обрію, освітлюючи долину. У реченні (1) суб’єкт — сонце є підметом, який виконує два рівноправні процеси (піднімається та освітлює). У реченні (2) мовця цікавить передусім освітлювання долини, тобто процес освітлює буде основним, а поданий дієприслівником піднімаючись — другорядним, що супроводжує основний. У реченні (3) навпаки, йдеться насамперед про рух сонця, тому другорядний процес подано дієприслівником освітлюючи. ВИВЧИ ЦЕ І ВСЕ ЗРОЗУМІЄШ✊
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
