Жив собі маленький, але кмітливий Числівник. Та була у нього біда, не знав він чому його так прозвали. І одного чудового літнього дня Числівник зустрів свого друга Прикметника. Числівник запитав в друга:
- Друже, ти знаєш чому мене Числівником назвали?
- Ні, я незнаю, але я знаю де ті можеш про це дізнатися.
- Де?
- Прямуй до країни Морфемію. Там багато див, тобі до великий та могутній чаклун Барон.
- Дякую за до
- Біжи!
Ось уже стемніло, як Числівник опинився у країні Морфемія. Шлях до неї був важким, але ця маленька частинка мови подолала його з усіма перешкодами. І ось йшовши вулицею, Числівник побачив золотий палац прикрашений діамантовими зірками. Він зайшов туди та його зупинила охорона.
- Куди йдеш? - запитав один із охоронців.
- До великого чаклуна Барона - сміливо відповів Числівник.
- Йди до тих дверей і поверни праворуч, там тронний зал Барона.
-Дякую - відповів Числівник і побіг за напрямком.
Дійшовши до зали, він нервувався, але коли він побачив усміхненого Барона, йому полегшало.Числівник запитав:
- Бароне чи можеш ти сказати, чому мене назвали Числівником?
- Так можу, ось тобі і відповідь. Тебе так чарівно назвали тому, що ти переносиш у українську мову - математику.
Від такої відповіді Числівник зрадів і побіг додому щиро віддячивши Барону.
Числівник- потрібна частина мови.
