Хееелпп пацани ваше рибята​

Ти знаєш, перемикаючи телеканали телевізора, я помічаю, що на нашому телебаченні прокручується велика кількість російськомовних серіалів, фільмів і передач. мені особисто, це не дуже подобається, адже якщо ми боремося за національну незалежність, ми маємо поважати свою мову і дивитися серіали, фільми та інші програми чи перекладені нашою мовою, чи зняті також нашою мовою. - о, я повністю із тобою згоден,  але ти знаєш, уся проблема, на мою думку, у тому, що наш кінематограф, ще не дійшов до того рівня розвитку, який зараз мають американські компанії, британські, французькі чи італійські. ситуація майже, як із музикою. більшість із нас слухають закородоних виконавців, думаю, що це зумовлено тим, що зараз лише одиниці вітчизняних виконавців, різноманітністю жанру свого виконання можуть задовольнити наші - так. особисто я можу назвати хоч би п'ять більш-менш нормальних, як на мене, виконавців. можливо, така моя оцінка сучасного українського мистецтва зумовлена моїми теперішніми - а скажи мені, друже, книги у перекладі якою мовою ти полюбляєш більше читати?   - ой, знаєш, моє, любляче україну, серце прагне сказати, що українською мовою, але насправді, мені краще читати ту чи іншу книгу мовою її оригіналу, адже ж автор укладав серце у цей твір, описував якісь свої погляди, переживання. підбирав саме ті слова, які, на його думку, вірно опишуть те чи інше почуття, а перекладачі, які  б хороші і кваліфіковані вони не були, але дослівно і так, аби не знищити зміст твору, не зможуть перекласти ніякий твір. - так-так, але це ж усього проблема мовного бар'єру, яку ніхто не зможе знищити.  - знаєш, я ось недавно читала(ав) джеймса джойса і маю сказати, що порівнявши переклади російською і українською мовою, була(був) приємно вражена(ний). його твір "улісс" викликав у мене просто бурю почуттів та емоцій.просто захоплюючий філософський роман, раджу тобі також його прочитати! - може якось пізніше, просто зараз я "захлинаюся"   творчістю хвильового. його твори не просто надихають, вони змушують думати на ними, перечитувати у пошуках нового, ще одного змісту.  - згоден(на) з тобою, наша література повна неперевершених художників епохи та майстрів слова, як не просто зачіпають за живе, а ще й залишаються глибоко у пам'яті читача, залишаючи відчутний відбиток у його почуттях. - я без сумнівів скажу, що згоден(на) з тобою на усі сто відсотків! наша мова - неперевершена мелодична пісня, а література - вірний друг, порадник і учитель.

Одного разу, прогулюючись по парку, я натрапила на пересувну художню виставку робіт відомого сучасного художника Василя Климика. Ця виставка розташувалася на улюбленому місці відпочинку мешканців міста і приваблювала увагу багатьох відпочиваючих. Не залишилася байдужою до картин художника і я.
Найбільш усього серед картин митця мене вразило полотно під назвою «Туман у Поліссі». Незважаючи на досить розмитий туманом пейзаж я розгледіла, що на цій картині зображено привабливе літо, яке знаходиться у самій прекрасній своїй порі – на золотій середині. Коли я дивилася на картину, мені здавалося, що над землею зовсім немає повітря, ні одна травинка, ні один листочок на гілках дерев навіть не ворухнеться, і усе це вкрито густим, як молоко, туманом. А ось небо на пейзажі лагідне та бездонне, немов безмежний океан. Воно прозоре і чисте, ледь зарожевіле, і, здається, що трохи почекавши, ми разом с автором зустрінемо теплий та яскравий сонячний день. Таке враження доповнює ранкове сонце, проміні якого боязко виглядають поза дерев. Але пройде година, і сонце підніметься вище, набере свою силу і розгоне туман. Та поки що сонце сховане за лісом і не відчувається спекоти літнього дня, а ранкове повітря настільки чисте і водночас насичене, що дивлячись на картину, хочеться вдихнути його на повні легені.
Земля навколо вкрита густою зеленою травою, її килим зовсім не звору�