Перепишіть прислів'я, підкресліть частки. 1. Лиш до доброї криниці йдуть люди пити водиці. 2. Тільки той не по-
миляється, хто ні до чого не доторкається. 3. Маєш голову, май же й розум.
4. Оце тобі наука
— не ходи в ліс без бука. 5. Хто не знає, нехай людей
питає. 6. Каже казна-що, аби пара даром з рота не йшла. 7. Ось-то ми! Хоч
Вовки кобилу з'їли, так ми воза не дали!
​

Моя улюблена тварина - кішка. Я з дитинства хотів мати кота. І , нарешті , моя мрія збулася - у мене вдома з'явився сіамський кіт Кузя . У Кузі світло-коричнева мордочка , темні вушка , лапки і довгий смугастий хвіст ; гнучке видовжене тіло , велика кругла голова, на мордочці чорні вуса , борідка і яскраво- блакитні очі. Колір очей міняється, коли він злиться або загрожує , зіниці стають то червоні , то зелені . Вуха у кота завжди насторожі ; вони вловлюють найменший шурхіт .
Кузя - тварина примхливе . Якщо у нього гарний настрій , він грає , дозволяє себе гладити , дозволяє іншій тварині є зі своєї миски , але якщо у нього поганий настрій , він попереджає про це своєрідним нявканням , тоді його краще не чіпати. Кузя серйозний , бійцівський кіт. Коли ми були в селі, він бився з усіма котами. Першим в бійку він не вступає. Спочатку він як би попереджає: виє противним голосом . Майже на сто вісімдесят градусів повертає шию ; шерсть у нього встає дибки , а хвіст " перетворюється" на розбещену щетинисту щітку. Жалості до суперника у нього немає. Він б'ється до тих пір , поки супротивник не звернеться у втечу. Кузя - дуже розумний кіт. Він навчився лапами відкривати холодильник ; дверцята шаф . Якщо вхідні двері не закриті на замок , то він буде висіти на ручці доти , поки двері не відкриється. Кузя любить дивитися телевізор , полювати на ящірок , жаб , птахів. І все ж він дуже добрий кіт і любить своїх господарів. Мені дуже подобається наш кіт.

1. Ті, що пишуться разом: вголос, догори, назустріч, насилу, скраю, мимохіть, щонайкраще, абикуди, анітрохи, щоночі, якнайдовше, надвоє, утрьох, безперестанку, усередині, позавчора, привселюдно, чимраз, помаленьку.
2. Ті, що пишуться окремо: таким чином, тим часом, по суті, на жаль, раз у раз, сам на сам, поки що, без жалю, на совість, уві сні, як слід, кінець кінцем, без ліку, в основному, на жаль, до речі.
3. Ті, що пишуться через дефіс: будь-де, хтозна-як, тишком-нишком, по-українському, по-латині, по-перше, куди-небудь, хтозна-коли, так-то, по-нашому, на-гора, по-господарськи, пліч-о-пліч, як-не-як, вряди-годи, зроду-віку, всього-на-всього.