Серед багатьох місяців особливе місце належить серпню. І це цілком природно. Протягом року хлібороб, якщо можна так висловитися, працював на останній місяць літа. Від того, як
защедрив урожай, залежали статки селянина, його добробут і майбутнє. Тому із серпнем
вінцем року - люди пов'язували свої найсокровенніші надії.

Але одна справа
виростити врожай, а інша Вчасно зібрати збіжжя. Не випадково в
народі казали: «Один серпневий день рік годує». Тому хлібороби відкладали всі нагальні
справи, намагалися зосередити зусилля лише на жнивах. Зрання й до пізнього вечора селяни
не мали перепочинку, бо, як мовиться в прислів'ї, «серпень втоми не знає усе збирає, при-
пасає».

(1) Як відомо, кожен місяць мав свої «перепочинкові дні». (2) До таких належали більш
чи менш значущі свята, якими й регулювали працю з відпочинком. (3) Лише для серпня
народно-обрядова структура їх майже не передбачала. (4) Традиційний агрокалендар свідомо
зробив виняток місяцеві жнив. (5) Для цієї пори року існувало золоте правило, що опред-
метилось у народному прислів'ї: «У хліба короткі ноги, як утече, то й довгими не наздо-
женеш» (В. Скуратівський).

у третьому абзаці засобом зв'язку першого й другого речень є
А) сполучник
Б) повторни слів
В) спільнокореневі слова
Г) займенник​

Відповідь:

- Доброго ранку, діти

- Доброго ранку, Маріє Олександрівне

- Діти, чи знаєте ви щось про другорядні члени речення?

- Так, їх існує тільки три. Це додаток, означення , обставина,- віповів учень на запитання вчительки

- Так, ти правий. Другорядні члени речення поділяють на три типи: додаток, означення, обставина. Додатком називається другорядний член речення, що означає предмет, на який спрямована дія або розповсюджується стан чи ознака, і відповідає на питання непрямих відмінків кого? чого? ким? чим? кому? чому? кого? що? на кому? на чому? Хтось може нависти приклад речення з додатком?

-Ми пішли до бабусі, Ми- це підмет, пішли - це присудок, до бабусі-це додаток. Це речення складається з головних та другорядних членів речення,- відповіла відмінниця.

- Так, молодець. Гарно засвоїла минулий матеріал про головні члени речення. Означенням називається другорядний член речення, який вказує на ознаку предмета і відповідає на питання який? чий? котрий? (у всіх родових, числових і відмінкових формах) скільки? Хтось може навести приклади?

- Я маю гарне взуття . Гарне- це означення.

- Молодець. Обставинами називаються другорядні члени речення, які вказують на місце, час, мету б дії. Ось приклади речення з обставиною, напишіть у себе в зошиті. Це буде вашим домашнім завданням

Пояснення:

В моїй родині серед зимових свят дуже шанується не тільки Новий Рік, але й Різдво Христове. Для нас це родинне свято. Ми святкуємо його разом с моїми бабусями та дідусями. Зазвичай, родичі збираються у нас вдома біля ялинки, що залишається з Нового Року.

Готуватися до Різдва ми починаємо ще зранку. Мама готує смачну кутю з родзинками. Як тільки вечоріє, я несу частину цієї куті до своєї хрещеної матері, яка живе неподалік. Так я висловлюю ій шану, як своїй другій мамі. А вона пригощає мене солодощами та дає подарунок.

Потім я разом з друзями йду колядувати. За правилами, я мала би це робити пізніше ввечері, але мама не дозволяє ходити пізно вулицями. Ми приходимо до знайомих нам людей. Заздалегідь ми вивчаємо кілька колядок та співаємо їх. Ми кажемо усім, щоб вони раділи, тому що Іісус Христос народився.

За це нам дають солодощі та дрібні гроші. Але солодощі я відразу не їм, бо це можна робити лише за святковим столом. Одного разу ми перевдягалися в костюми та ходили спражнім вертепом: була в нас своя коза, а ще циган, зірка та інші різдвяні персонажі. Я була лікарем та рятувала козу.

Ввечері вся наша родина збирається за святковим столом. Ми їмо кутю та м`ясні страви, що їх приготували бабусі. Всією родиною ми згадуємо померлих родичів, а бабуся ставить для них кутю на столі. А мій брат ще ходить вранці до своїх хрещених батьків посівати зерном.