Прочитайте текст (цифра в третьому абзаці позначає наступне речення). Виконайте завдання 1-4.
Серед багатьох місяців особливе місце належить серпню. І це цілком природно. Протягом
року хлібороб, якщо можна так висловитися, працював на останній місяць літа. Від того, як
защедрив урожай, залежали статки селянина, його добробут і майбутнє. Тому із серпнем
вінцем року
люди пов'язували свої найсокровенніші надії.
Але одна справа
виростити врожай, а інша вчасно зібрати збіжжя. Не випадково в
народі казали: «Один серпневий день рік годує». Тому хлібороби відкладали всі нагальні
справи, намагалися зосередити зусилля лише на жнивах. Зрання й до пізнього вечора селяни
не мали перепочинку, бо, як мовиться в прислів'ї, «серпень втоми не знає усе збирає, при-
пасає».
І
|
І
(1) Як відомо, кожен місяць мав свої «перепочинкові дні». (2) До таких належали більш
чи менш значущі свята, якими й регулювали працю з відпочинком. (3) Лише для серпня
народно-обрядова структура їх майже не передбачала. (4) Традиційний агрокалендар свідомо
зробив виняток місяцеві жнив. (5) Для цієї пори року існувало золоте правило, що опред-
метилось у народному прислів'ї: «У хліба короткі ноги, — як утече, то й довгими не наздо-
женеш» (В. Скуратівський).
Правильну кількість мікротем у цьому тексті вказано у варіанті
А Б В Г.
А одна
Б дві
В три
Г чотири​

РЕДИСКА
Весною на багатьох городах господарі вирощують редиску.
Це рання культура. Через деякий час після посіву із землі пробивається перший листочок. За ним всі інші листки. Вони невеликі та круглі. Трошки нагадують сердечко. Люди вирощують редиску через їстівний корінь. Він потовщується і запасає багато корисних речовин.
Є багато сортів редиски. Їстівна частина рослини буває видовженої форми чи круглої. Набуває різних відтінків від рожевого до червоного. Коли коренеплід виглядає над землею, господар знає, що час збирати врожай.

День Незалежності України відмічається 24 серпня. Підтвердив цей статус народний референдум що відбувся в грудні 1991 року.
Для всього народу України цей день дуже важливий. Практично з часів розпаду Київської Русі країна не була унітарною державою. Український народ прагнув свободи та незалежності. Весь час українці як народність терпіли притискання та заборону на спілкування рідною мовою. Культура народу розвивалась в тяжких умовах. Багато письменників та творців української культури арештовувались та піддавались репресіям.

Незважаючи на тяжкий шлях, українці зберегли свої традиції, мову та прагнення до свободи. Референдум став черговою сходинкою на шляху до свобідної демократичної держави.
В день Незалежності вся країна сповнена святковими заходами та концертами. Цей день являється офіціальним вихідним днем. Весь народ України святкує незалежність і насолоджується салютом.
Звичайно, президент держави підводить в цей день висновки праці за рік та перераховує досягнення. Така промова проводиться традиційно кожного року.
Дитячі посмішки – це найкраща вдячність за достойне життя в демократичній незалежній України. В цей день вулиці міст заповнюються дітьми і для них теж проводяться дитячі розважальні ігри та заходи.
За роки незалежності українська мова відродилася з попелу. Вона поповнилися новими словами та, навіть, новою літерою. Саме після проголошення незалежності українська мова стала офіціальною мовою держави.
Це свято проводиться в серпні і саме час підвести висновки за літо. Зробити висновки про відпочинок, готовність до навчального року та визначити прогноз відносно кількості врожаю.
День Незалежності кожного року нагадує не тільки українському народу, але і всьому світу, про існування незалежної, демократичної та унітарної країни. В цей день загострюється відчуття істинної національної приналежності. Саме тоді, як ніколи, виникає бажання вдягти українську вишиванку, скуштувати вареників і заспівати пісню на українській мові.
Кожен громадянин України відчуває себе часткою цього свята. Визначання цього дня нагадує українцям про їх індивідуальність, а всьому світові про процвітання величної країни в центрі Європи.
http://ukrtvory.ru/tvir-na-temu-den-nezalezhnosti-ukra%D1%97ni.html