Объяснение:
Закінчувалися суворі морози, на всьому відчувався подих весни. У лісі вже розтанули останні острівці снігу. Під весняними променями сонця запарувала земля. Сонячні зайчики заграли на галявині, вони наче хочуть розповісти всьому живому в лісі, що час прокидатися.
Цінна окраса наших лісів і дібров — конвалія. Її ніжні пахучі дзвіночки втілюють у собі радощі весни. Вона є однією з улюблених ранніх квітів. А скільки казок, легенд, повір’їв та міфів складено про цю чарівну квітку!
А онде між деревами під першим сонячним промінчиками з’явилися проліски. Вони були зовсім маленькі і тендітні. Вперто і наполегливо пробивали вони товстий килим торішнього листя. Ніжні блакиті пелюстки, наче усміхаючись, тягнулись до сонечка. Від їхньої блакиті в лісі затишно і тепло. Квіти були такі ніжні, що навіть шкода було їх зривати. ДУМАЮ БУДЕ
а і в- співрозмовники
а: -як ти вважаєш: чи потрібно роьити добрі справи?
в: - не думаю, що це хороша і навіщо тратити час на інших людей, коли часто вони навіть і не подякують?
а: - а от я думаю, що потрібно. недарма ж кажуть: ти зроби, а тобі то повернеться в стократ. от ти любиш, коли з тобою добре чинять?
в: так, це приємно.
а: елементарна чи увага- і вже зробиш людині приємно)
в: але напевно на те треба мати багато адже іншим людяи все-
а: я думаю інакше. адже перевести стареньку через дорогу чи дістати хлопчикам м*яч з кущів- це секунди твого ти можеш посіяти зернятко, а виросте з нього могутнє дерево!
в: але як я знайдк людину, якій потрібна ?
а: тут не потрібно прикладати такі велиеі зусилля як ти думаєш. варто просто бути уважнішим до навколишнього середовища і хоч інколи озиратися по сторонам.
в: так, ти справді: а раптом мені потрібна буде і мені її хтось надасть ось так бзкоштовно?
а: але для того треба сіяти добро вже з юності
в: дякую за повчальну розмову
а: будь ласка. от це вже було моє чи не найбільше добре діло- навчити когось )
13 реплік)
