Позначте речення, в якому неправильно поставлені розділові знаки. а) Повернулись герої, та не судять, мовчать (Д Павличко).
б) Діди вмирали, служачи Москві та на Свободі оживуть онуки...
(Д Павличко).
в) Чи то настане нiчка темна, чи то веселий день шумить (Л.Глібов).
г) Я пробудився, але сон не зник
(Д.Павличко).​

Икта- передача государством принадлежащей государству территории и доходов с неё какому-то конкретному лицу с правом наследования. При этом возможна передача территории под полный контроль какого-то лица, либо же только получение доходов с них

Вакуф- в мусульманском праве имущество, переданное государством или отдельным лицом на религиозные или благотворительные цели. В вакуф может входить как недвижимое, так и движимое неотчуждаемое имущество, но лишь приносящее пользу и нерасходуемое. Посвящающий своё имущество в вакуф называется учредителем вакуфа.

Жагбу или Ягбу- западно-тюркский титул верховного правителя. Предположительно, титул происходит из кушанского «явуга». Титул «явуга», согласно цз. 231, ч. 2 «Си Юй» китайской династийной истории «Синь Тан шу» носили в VI—VII в. правители Тохаристана, подчинившиеся туцзюэ

Хан-тюрко-монгольский титул. Изначально ханами называли вождей племени. В государствах, образовавшихся после распада Монгольской империи, хан — титул государя, в Османской империи — титул султана. В Иране при Сефевидах хан — правитель области, а также один из титулов военно-феодальной знати.

Яланкуги- название рабов в кыпчатском ханстве

Объяснение:

вроде правильно

За найпоширенішою версією скіфи належали до іранської групи народів індоєвропейської сім'ї (версія заснована на аналізі слів з мови скіфів, які трапляються в писемних пам'ятках тих часів, переважно грецьких. Кількість слів — близько 200, переважно імена людей). Антропологічно сколоти степової зони відповідали морфологічним варіантам Зрубної культури.[6]

У перських та індійських джерелах скіфи відомі як сака та шака відповідно.

За Діодором походять від Скіфа, сина Зевса. Він мав синів Пала і Напа. Саме Пал вважається предком палів (скитів).

Геродот повідомляє три перекази про походження скіфів: «За розповідями скіфів, народ їх — наймолодший з усіх. А було це так. Першим жителем цієї ще безлюдної тоді країни був чоловік на ім'я Таргитай. Батьками цього Таргитая, як кажуть скіфи, були Папай і дочка річки Борисфену богиня Апі. Такого роду був Таргитай, а у нього було троє синів: Ліпоксай, Арпоксай і наймолодший — Колаксай. В їх царювання на Скіфську землю з неба впали золоті предмети: плуг, ярмо, сокира і чаша.

Першим побачив ці речі старший брат. Ледве він підійшов, щоб підняти їх, як золото запалало. Тоді він відступив, і наблизився другий брат, і знову золото було охоплене полум'ям. Так жар палаючого золота відігнав обох братів, але, коли підійшов третій, молодший, брат, полум'я згасло, і він відніс золото до себе в будинок. Тому старші брати погодилися віддати царство молодшому. Так от, від Ліпоксая, як кажуть, сталося скіфське плем'я, зване авхати, від середнього брата — плем'я катіар і траспіїв, а від молодшого з братів — царя — плем'я паралати. Всі племена разом називаються сколотами, тобто царськими. Елліни ж звуть їх скіфами.

Так розповідали скіфи про походження свого народу. Вони думали, втім, що з часів першого царя Таргитая до вторгнення в їх землю Дарія (512 р. до н. е.) пройшло якраз тільки 1000 років.