Відповідь:
Соловей співає дуже дзвінко. Він дуже моторний і спритний. Соловейко песувається по землі стрибками. Він обережний і потайний. І побачити його вдається дуже рідко.
Пояснення:
Солов'ї прилітають з вирію одними з останніх на початку травня, коли на деревах уже досхочу комах. Непоказні коричнево-сірі пташки майстерно ховаються у гущавині лісу, подалі від пильного людського ока.
Починають дзвінко витьохкувати спочатку про свій приліт, а згодом, зазиваючи подруг. З широко розкритого тонкого дзьоба лунають настільки неповторні трелі, що важко знайти двох солов'їв, що співають абсолютно однаково. У цьому творчому натхненні посилено вібрує тоненьке горлечко, зазвичай, нерухомого на час мелодії птаха.
А наші предки здавна підмітили таку закономірність: «соловейко співав усю ніч — перед гожим днем».
Знову радує нас весняний день. Земля все парує, над полем мерехтить біло-фіолетове марево, а на небі жодної хмаринки. Малесенькі рослини пнуться від землі до сонця. З далекої блакитної височини розливаються пісні жайворонків.
Іду полем, а квітів безліч. Уже озимина зросла мало не по коліна. Ярі хліба, мов той зелений шовк, прослалися перед очима. А трави густі пахучі шелестять під ногами. Травень – незабутній місяць розквіту і щастя, моя шістнадцята весна.
Спинимося на узліссї і послухаємо пташиних пісень. Берег і луки, кущі й поодинокі деревця, тропічне гарбузиння і велетенські соняшники, рівні ширенги картопель, кучерява кукурудза, присадкувата капуста і просто клапті зелені забирають будь-яку душу в полон.
Надвечір'я. У просвіті між очеретами і кущами стеляться панорами горбів, що один по одному біжать до рідної домівки.
