ОТВЕТЬТЕ НА 2 ЗАДАНИЕ 362 1 • Спишіть текст, вставляючи пропущені літери (де потрібно) та знімаючи риски. В/літку тут гарно. Бе..кінечна долина, в..соке небо, багато сонця,
багато повітр..я. Горби, видолинки. Суха трава, протоптані к..ровами
стє..ки. На/сонці горят., крейдян.л обвали, прог..маються під вітром
по/одинокі д..рева. Не/зібрані з осені соня..никові поля, пустища,
оч..рети. З..ма була довгою й не/надто холодною, ґрунт устиг прогрітись
і ро..киснути. Не/забаром почнет..ся в..сна, із сонцем, в..дою й зеленню.
А/поки сірий колір ґрунту нер..тікає в сірий колір неба... (С. Жадан).
2. Визначте, яких частин мови немає в тексті. Доберіть приклади
таких частин мови і складіть з ними речення, які могли б доповнити
поданий текст.

Давні слов'яни – група племен, які належали до індоєвропейської спільності – предки сучасних слов’янських народів Східної, Центральної і Південної Європи. Слов'яни – велика група європейських народів, об'єднаних близькістю мов і спільним походженням. У мовному відношенні усталений поділ на східних (українці, білоруси, росіяни), західних (поляки, чехи, словаки, лужичани) і південних (болгари, македонці, хорвати, словенці, боснійці, чорногорці, серби). Слов'янські мови належать до індоєвропейської мовної сім'ї. Велике переселення народів – грандіозні етнічні переселення, які відбулися в Європі у 4–6 ст. Спричинене гунською навалою Велике переселення народів викликало утворення ряду варварських королівств – ґотів, вандалів, бургундів, франків, лангобардів та інших. Велике розселення народів призвело і до так званого Великого розселення слов'ян. Велике розселення слов’ян відбулося в Європі у 6–7 ст., коли слов’янські племена з’являються у Подунав’ї, у глибинних районах Балканського півострова – на півдні, на заході доходять до Ельби та балтійського узбережжя; на північному сході заселяють верхів’я Дону й Волги. Внаслідок Великого розселення слов’ян був започаткований поділ слов’ян на етнічні групи, що започаткував формування сучасних слов’янських народів. Візантія, Візантійська імперія – держава, що існувала у східній частині Римської імперії від кінця 4 до середини 15 ст. Свою назву здобула від давньої колонії на узбережжі Босфору – Візантія, на місці якого імператор Константин у 330 р. заснував столицю держави – Константинополь. Візантія вважалася наступницею Римської імперії, тому візантійці називали себе римлянами – «ромеями», а свою державу «ромейською». Офіційною мовою в 4–6 ст. була латина, а потім грецька.

Завдання 1.Вулиця збігала вниз крутим, роз"їждженим і слизьким спуском, а потім вибігала на вузький дерев’яний місток, за яким прагнули цвітіння розколихані пуп'янки жоржин.

пуп'янки [пупйанки] - 7 букв, 8 зв, 3 склади. Схема: - 0 - = 0 - - 0

Завдання 2.

   З ким поведешся, того й наберешся. 
Поведешся - [поведес:'а]
Наберешся - [наберес:'а] 
   Дуже часто ми переймаємо манери людини, з якою часто спілкуємося, проводимо чимало часу разом. Наприклад, самі не знаючи, ми переймаємо погляди свого товариша, його звички. Не дарма у народі говорять, з ким поведешся, від того і наберешся.