Чи хто згадає, чи забуде Мене в снігу на чужині Однаковісінько мені. Але дуже важко повірити у його байдужість щодо причетності до рідної України: "Мені однаково, чи буду // Я жить в Україні, чи ні". Для поета рідна земля була святою, він так щиро ї любив! Але його житТєвий шлях несе на собі відбиток довгого перебування у кріпацькій неволі — "На нашій своїй землі". Та перед цими рядками є й інші: "На нашій славній Україні". З одного боку, Україна славна і наша, азіншого — все-таки, "не своя", бо невільна, сама собі не належить. Гадаю, саме в цьому парадоксі й міститься геніальна тема твору: не вражаюче глибоке відображення трагізму людини, яка так багато зробила для своєї Батьківщини, але нараз відчула, що через певні обставини від іїї праці може не залишитися й "малого сліду". Умисне лукавить поет і тоді, коли пише, що "малого сліду не покину" на Україні і що його "не пом'яне батько з сином". Навіщо ця "маска" ліричного героя, який робить заяви, що можуть викликати у читача підозру щодо його щирості? На це питання я знайшов відповідь тільки тоді, коли зрозумів, що ці запевняння поета про власну байдужість до того, чи буде він жити в Україні, чи ні, чи згадуватимуть його на рідній землі, чи не згадуватимуть, все це для того, щоб наголосити: Шевченкові, звісно, не однаково. Biciмнадцять рядків вірша напружено готують нас до важливості останніх п'яти рядків: Та не однаково мені, Як Україну злії люде Присплять, лукаві, і в огні П, окраденую збудять... Ох, не однаково мені. У цих рядках Кобзар надзвичайно точно передбачив головну проблему української нації, що, мов меч, висить над нею вже кілька століть і яка стала чи не найзлободеннішою проблемою сьогоднішнього дня: окраденість розбудженої в огні революційних перетворень України, окраденість у час її оновлення та відродження. Тому я з повним правом вважаю поезію "Мені однаково, чи буду..." зверненням-попередженням сучасному поколінню українців.Чим уважніше вчитуєшся у Шевченкову поезію "Мені однаково, чи буду...", тим виразніше вимальовується перед нами постать поета як національного пророка. Участь у Кирило-Мефодіївському братстві дозволила йому простежити пожвавлення національного руху в Україні. Поет розумів, що це тільки початок поступового накопичення визвольної енергії народу. Тому не дивно, що грубе придушення національного руху, розгром таємного товариства спричинило появу вірша "Мені однаково, чи буду.." У ньому ми бачимо, як невідступно мучила Шевченка думка про загрозу відродженню України, якщо рoсійські самодержавці присплять національну свідомість українців і викоренять з Їхньої свідомості бодай натяки на можливість існування самостійної української держави: ...Як Україну злії люде Присплять, лукаві, ї в огні п, окраденую, збудять... Ось що для Шевченка є головним, а не любов і слава серед співвітчизників! Він без болю зізнається:
Прислівниками є всі слова рядка
варіанти відповідей
Пліч-о-пліч, опівдні, дехто
Нарешті, вранці, казна-що
Усередині, без кінця, чий-небудь
Збоку, завглибшки, ніколи
Запитання 2
Прислівник є в кожному реченні, окрім
варіанти відповідей
І ось тихо розгортаються кущі.
Було нам добре, і було нам зле.
Часом блимне вогонь і зникне.
Біля шляху зеленіє озимина.
Запитання 3
Прислівник виконує роль присудка в реченні
варіанти відповідей
Маковейчику на серці просторо і легко.
Блідий ранок несміливо зазирнув у вікна.
Сонце прокинулось пізно і зависло над лісом.
Швидко котились морські хвилі.
Запитання 4
Прислівник виконує роль означення в реченні
варіанти відповідей
Допізна того вечора жевріло вогнище.
Дорога праворуч губилася в малиннику.
Опівночі айстри в саду розцвіли.
Стрункі дерева стояли голі.
Запитання 5
Помилку в утворенні форми ступенів порівняння прислівника допущено в рядку
варіанти відповідей
Швидко - швидше
Холодно - холодніше
Погано - поганіше
Низько - нижче
Запитання 6
Правильно утворено форми ступенів порівняння прислівника
варіанти відповідей
Багато - більше - найбагато
Струнко - стрункіше - найстрункішіше
Тяжко - тяжіше - найтяжіше
Глибоко - глибше - найглибше
Запитання 7
Літеру і треба писати на місці всіх пропусків у варіанті
варіанти відповідей
Поноч.., до реч.., утрич..
Укуп.., напівдороз.., навік..
У віч.., сьогодн.., безвіст..
По-вовч.., навесн.., удвіч..
Запитання 8
Літеру и треба писати на місці всіх пропусків у варіанті
варіанти відповідей
По-ведмеж.., удвіч.., навтік..
Навскок.., настільк.., зарад..
Докуп.., навкруг.., наспод..
Нахильц.., інкол.., анітрох..
Запитання 9
Разом треба писати прислівник у реченні
варіанти відповідей
Що/вечора дівчинонька в садочок виходить.
У неділю вранці/рано поле вкрилося туманом.
І блідий місяць на ту пору із хмари де/де визирав.
Без ворогів можна в світі як/небудь прожити.
Запитання 10
Через дефіс треба писати всі прислівники у варіанті
варіанти відповідей
Рано/вранці, сила/силенна, зроду/віку
По/нашому, по/трохи, по/мисливськи
Десь/інде, все/одно, видимо/невидимо
Хтозна/скільки, ані/звідки, коли/небудь
Запитання 11
Окремо треба писати всі прислівники у варіанті
варіанти відповідей
За/молоду, без/кінця, з/переляку
До/побачення, що/тижня, по/суті
Сама/самотою, на/жаль, в/обмін
Під/силу, по/переду, по/правді
Запитання 12
Окремо треба писати всі прислівники у варіанті
варіанти відповідей
Поза/торік, з/розгону, до/смаку
По/черзі, по/можливості, в/міру
На/сміх, при/вселюдно, під/час
У/ночі, до/сих/пір, до/останку
Объяснение:
