повний місяць стояв над степом через нього перепливали легкі хмарки і здавалося що місяць котився мморем Повний розбір речення

§ 32. Складні прикметники

Разом пишемо:

а) складні прикметники, утворені від складних іменників, писаних разом:електросилови́й (електроси́ла),залізобето́нний (залізобето́н),лісостепови́й (лісостеп),м’ясозаготіве́льний (м’ясозаготі́вля),радіофізи́чний (радіофізика), самохі́дний(самохід), теплообмі́нний (теплоо́бмін),чорнозе́мний (чорно́зем);

б) складні прикметники, утворені від сполучення іменника та узгодженого з ним прикметника: загальноосві́тній(зага́льна осві́та), легкоатлети́чний(легка́ атле́тика), мовностильовий(мо́вний стиль), народногоспода́рський(наро́дне господа́рство),народнопоети́чний (наро́дна пое́зія),первіснообщи́нний (перві́сна общи́на),правобере́жний (пра́вий бе́рег),сільськогоспода́рський (сільське́господа́рство), східнослов’я́нський (схі́дні слов’я́ни);

в) складні прикметники з другою віддієслівною частиною: волелю́бний, деревообро́бний, карколо́мний, машинобудівни́й.

Примітка. Прикметники з другою префіксальною віддієслівною частиною пишемо через дефіс: ванта́жно-розванта́жувальний, контро́льно-вимі́рювальний;

г) складні прикметники, в яких першим компонентом виступає прислівник:важкохво́рий, внутрішньозаводськи́й, загальнодержа́вний; так само й ті, в яких другим складником є дієприкметник:вищезга́даний, нижчепідпи́саний, новоутво́рений, свіжозру́баний, алетро́хи ви́ще зазна́чений (параграф), бо є пояснювальне слово.

Примітка 1. Прислівники, утворені від більшості відносних прикметників, здебільшого зберігають на собі логічний наголос і не зливаються в одне слово з наступним прикметником або дієприкметником: абсолю́тно сухи́й, ві́льно конверто́ваний, діаметра́льно протиле́жний, послідо́вно миролю́бний, рі́зко окре́слений, суспі́льно кори́сний, суспі́льно необхі́дний, хімі́чно зв’я́заний.

Примітка 2. У складних термінах прислівник — компонент, що уточнює значення складного прикметника, пишемо разом із цим прикметником:видовженотупоконі́чний, короткогрушоподі́бний, округлояйцеподі́бний;

ґ) складні прикметники (з двох або кількох компонентів), у яких основне змістове навантаження передає останній прикметник, а попередні лише звужують, уточнюють його. Такі прикметники здебільшого мають термінологічне значення:вузькодіале́ктне (мовне явище),грудочеревна́ (перепона),давньоверхньоніме́цька (мова),двовуглеки́слий (газ), лінгвостилісти́чні(особливості); також — глухоніми́й, сліпоглухоніми́й;

д) складні прикметники, першою частиною яких є числівник, написаний літерами: двадцятиповерхо́вий, семиразо́вий, стовідсотко́вий, стото́нний, двохсотдвадцятип’ятирі́чний, але 225-рі́чний;

е) складні прикметники, утворені з двох неоднорідних прикметників (зокрема ті, які виражають відношення родової ознаки до видової);поперечношліфува́льний (поперечний шліфувальний верстат).

2. Через дефіс пишемо:

а) складні прикметники, утворені від складних іменників, писаних із дефісом:ві́це-президе́нтський (ві́це-президе́нт),ди́зель-мото́рний (ди́зель-мото́р), соція́л-демократи́чний (соція́л-демокра́т),у́нтер-офіце́рський (у́нтер-офіце́р), член-кореспонде́нтський (член-кореспонде́нт).

Примітка. В окремих випадках, коли прикметник утворено від сполучення іменника з прикладкою, дефіс не ставимо:Москва́-ріка́ — москворі́цький;

б) складні прикметники, утворені з двох чи більше прикметникових основ, якщо названі цими основами поняття не підпорядковані одне одному: агра́рно-сирови́нний, держа́вно-монополісти́чний, електро́нно-обчи́слювальний, культу́рно-техні́чний, лісопи́льно-стру́гальний, ма́сово-політи́чний, мо́вно-літерату́рний, навча́льно-виховни́й, науко́во-техні́чний, озе́рно-лісови́й, пло́ско-опу́клий, постача́льно-збутови́й, свердли́льно-довба́льний, суспі́льно-політи́чний, столя́рно-механі́чний; а також узвичаєні: всесві́тньо-істори́чний, літерату́рно-мисте́цький, наро́дно-ви́звольний, підзо́листо-боло́тний тощо; між компонентами цих складних прикметників, не з’єднаними в одне слово, можна вставити сполучник і:агра́рний і сирови́нний, навча́льний івиховни́й тощо;

в) складні прикметники, першу частину яких закінчують -ико (-іко, -їко):геро́їко-романти́чний, істори́ко-культу́рний, меха́ніко-математи́чний, полі́тико-економі́чний, фі́зико-географі́чний;

г) складні прикметники з першою частиною військово-, воєнно-:військо́во-морськи́й, військо́во-спорти́вний, воє́нно-істори́чний, воє́нно-стратегі́чний.

Почувши у черговий раз від старшої жінки фрази про те, що її дитина не поважає батьків, молода мама внутрішньо пишається тим, що вже з нею-то подібне ніколи не відбудеться, адже її малюк такий ніжний, ласкавий і, взагалі, – найкращий. І це дійсно так. Але – поки що. Поки ви для дитини – найкращий друг, з яким він ділиться дитячими нехитрими бідами та радощами. І так це буде в майбутньому, якщо у відповідь він буде чути не «мама зайнята!», «Давай пізніше» і «що за нісенітниця?!». В іншому випадку дитина зрозуміє, що вас його життя особливо не цікавить. Поважайте його, і дитина відповість вам тим же! І тоді вам не доведеться думати про те, чому діти не поважають батьків і хто винен в цьому.Повага – складова життяЩоб дитина відчувала повагу до старшого покоління, правила такого ставлення повинні щепитися буквально з народження. Пам'ятайте, повага до старших – це риса, яка формується не за один день і не словами. Малюки копіюють модель поведінки, яку демонструють батьки, тому ваші слова про повагу до старших і відповідному етикет не будуть сприйняті, якщо в житті дитина бачить зворотне. На прикладі найрідніших для нього людей він бачить, навіщо і чому треба поважати старших, а дорослішаючи, вже не замислюється над цим.Прості і важливі правилаПро те, як змусити дитину поважати батьків, зупинятися не будемо, оскільки очевидно, що примус може породити тільки страх або бунт з боку дитини. Обидва варіанти для батьків та самої малюка не дуже хороші. А от зрозуміти, як навчити дитину поважати батьків, дорослих і самого себе, набагато важливіше.По-перше, малюк завжди повинен знати, що ніколи його не буде принижений близькими людьми. Особливо це стосується покарань за яку-небудь провину при сторонніх. По-друге, відносини між батьками – показник того, як дитина буде вести себе з дорослими. Якщо мама і тато дозволяють собі гучні з'ясування відносин, образи і приниження при дітях, то для останніх це є керівництвом до дії.Найчастіше проводите час за читанням не тільки цікавих, але і повчальних книг. На прикладі героїв казок діти вчаться життя, тому до вибору відповідної літератури треба підходити серйозно.Увага і турбота про старших проявляється в таких приємних дрібницях, як листівка своїми руками до свята, телефонний дзвінок або лист. Адже ваші бабусі теж зберігають перший лист, написаний нерозбірливим великим почерком онука-першокласника?Сім'я – фортецяСім'я, члени якої завжди піклуються один про одного, – це головне, до чого треба прагнути. Маля з пелюшок повинен усвідомлювати, що саме дорогоцінний скарб, яке у нього є, це батьки, брати і сестри, бабусі і дідусі.У формуванні поваги до старших не останню роль відіграє вміння дитини співпереживати, ділитися чим би то не було, співчувати. Тому разом лікуєте поцілунками садна і невеликі удари у мами, гладьте татові голову, коли він приходить утомлений з роботи. До слова, акцент на повазі саме до людей старшого віку робити зовсім не обов'язково – молодші брати і сестри теж його заслуговують.Найефективніший метод навчити дитину повазі до старших – це ваші батьки. Не соромтеся під час їх приходу знову бути дітьми. Участь у життя літніх людей, турбота про них – найяскравіший і вражаючий дитини приклад. До того ж, це зовсім нескладно.Не забувайте про те, що виховуючи в дитині почуття поваги до старших, ви не тільки не будете червоніти в маршрутці, коли він не поступиться місце бабульке, а забезпечите собі надійну і щасливу старість.