1. Ліс(підм) дрімав(присудок) в ранковій(означення) тиші(додаток).
2. Вранці(обставина) йшли(присудок) бадьоро(обставина), швидко(обставина), легко(обставина): вітер(підмет) дув(присудок) збоку(обставина).
3. Ласкаво(обставина) світить(присудок) весняне(охначення) сонце(підмет).
4. саша(підм) та Яна(підм) повертались(присудок) зі школи(обстиавина) додому.(обставина)
5. В саду(обстпавина) бігали(присудок) синиці(підмет) та шукали(присудок) їжу(додаток).
6. Золоті(означення) промені(підмет) сонця(означення) щедро(обставина) ллються(присудок) на землю(обставина)
Що таке час? Відповісти на це запитання досить складно, тому що поняття «час» — це щось глобальне і нематеріальне. Його не можна спробувати на смак, визначити на колір чи помацати на дотик.
У різних ситуаціях час вимірюється по-різному. Наприклад, завтра Новий рік. Всі з нетерпінням чекають цього свята. Дорослі на кухні готують частування. А діти раз у раз поглядають на повільні стрілки годинника, коли ж прийде Дід Мороз і принесе подарунки. Час тягнеться нескінченно — цілу вічність! Іноді занадто довго чогось чекаєш. І коли це, нарешті, відбувається, то радість затьмарюється тінню розчарування. Ти ніби шкодуєш, що втрачаєш хвилююче почуття очікування.
Але якщо ти кудись дуже поспішаєш або запізнюєшся, то і час поспішає разом з тобою. Він немов біжить попереду, насміхаючись і не дозволяючи наздогнати. У такі моменти хочеться зупинити час, хоча-б на мить. Але в цьому-то і секрет часу, що його не прискориш, не уповільниш і не зупиниш.
Ми можемо метушитися, поспішати, мчати стрімголов або, навпаки, проводити нескінченні години в нудьзі, ліні і неробстві. А час розмірено, не змінюючи темпу, буде відраховувати свої секунди, що складаються у вічність.
Що головне в житті людини? Жити. Для того, щоб жити, потрібно створити певні умови, оптимальні для живого організму. Так от, глобальне творення складається з крупинок, кожну з яких вкладає окремо взята людина. На це творення вона витрачає час, відпущений їй для життя на планеті. Отже, час — найдорожчий подарунок людині від долі.
Берегти свій час потрібно з дитинства. Втрачені можливості певного віку не повернути. Навіщо потрібно вчитися? Щоб, дорослішаючи, раціонально розподіляти дорогоцінні хвилини життя на корисні і приємні моменти. Щоб час роботи, так само як і час дозвілля, дарував справжню насолоду і бажання жити.
