Відокремлений член речення виражено дієприслівниковим зворо- том у реченні
АСвятвечір, або Багата кутя, родинне свято (В. Скуратівський).
Б Навчаючись, дізнаєшся, як мало ти знаєш (Нар. творчість).
в Відкрилась діжка меду золотого, наповнивши всі закутки землі
(А. Клюско).
тЗима, скрадаючись, повіяла крилом (Олена Пчілка).
д Спинилась думка на сторінці «Кобзаря», на «Гайдамаках»
, это кр​

Це твір розповідь, тому що ми можемо прочитати як автор розказує нам про подіі що розгортаються в часі.

Мы дізналися де живуть шпаки, та що вони роблять.

Объяснение:

шпаки

Живуть шпаки в шпаківні, і на деревах, і під дахами будинків. Шпак

дуже кмітливий: він собі житло завжди знайде.

А відпочивають шпаки до вечора, коли вже трохи починає темніти.

Сяде шпак на провід і сидить тихо, ніби думає про щось. А він і справді

думає. Посидить так трошки так як загуде автомобілем. А потім раптом

кінське іржання почується.

Це шпак згадує все, що днем чув. А повторювати будь-які звуки він

майстер.

ьне; спонукальне;

2.Охарактеризовуємо речення по емоційному забарвленню (інтонації): окличне; неокличне; 3.Знаходимо граматичну основу і робимо висновок, просте речення чи складне. Якщо в реченні одна граматична основа, воно просте, якщо дві і більше – складне. 4.Визначаємо двоскладне або односкладне речення. Якщо в реченні немає підмета чи присудка – це значить, що воно односкладне або неповне двоскладне.

В односкладних реченнях другого головного члена немає – це означає, що в ньому дії очевидні, не важливі або не існують. 5.Дивимося на наявність другорядних членів речення і визначаємо поширене чи не поширене речення.

6.Підкреслюємо другорядні члени речення (група підмета, група присудка).

Визначаємо тип речення за метою висловлювання: розповідне; питальне; спонукальне;

2.Охарактеризовуємо речення по емоційному забарвленню (інтонації): окличне; неокличне; 3.Знаходимо граматичну основу і робимо висновок, просте речення чи складне. Якщо в реченні одна граматична основа, воно просте, якщо дві і більше – складне. 4.Визначаємо двоскладне або односкладне речення. Якщо в реченні немає підмета чи присудка – це значить, що воно односкладне або неповне двоскладне.

В односкладних реченнях другого головного члена немає – це означає, що в ньому дії очевидні, не важливі або не існують. 5.Дивимося на наявність другорядних членів речення і визначаємо поширене чи не поширене речення.

6.Підкреслюємо другорядні члени речення (група підмета, група присудка).