розкажи у формі невеликого висловлювання про те які цілі ти ставила на початку навчального року приступаючи до вивчення української мови і чи вдалося їх реалізувати? щоб ти порадила укладачам підручників до іть ві ​

Відповідь:

1. На той раз суддями були

Якіїсь два Осли,

Одна нікчемна Шкапа

Та два стареньких Цапа,-

Усе народ, як бачите, такий

Добрячий та плохий. <<Щука>>

2. Хтось Мухам набрехав,

Що на чужині краще жити,

Що слід усім туди летіти,

Хто щастя тут не мав.  <<Бджола і Муха>>

3. — Ох,— каже,— як не гріх котам

Таких малесеньких, безвинних не жаліти!

І їм же хочеться на світі жити…

Ну, вже коти! Десь на лихо вони

Вродились, вражії сини,

Не тільки вдень, вночі поживу бачуть,

Не бачать тільки, як горюють в світі, плачуть…

Зажерливих пройдисвітів таких

Я перевішала б усіх…—

І жалібниця щось сказати ще хотіла,

Аж пташки із гнізда додолу якось ляп,

Лисичка зараз хап та хап —

Прехорошенько всіх поїла…

Як жалібно співати почала,

А он на що звела! <<Лисиця - жалібниця>>

Меркурию не повезло. Он родился очень близко от Солнца. Он летал, и летал вокруг Солнца, а Солнце жарило и жарило его своими горячими лучами. Меркурий плакал, но слёзы его в виде облаков сразу высыхали от жары. И тогда дядя Меркурий стал просить другие планеты: эй, кто-нибудь, заберите от меня этот жар, я же не могу в такую жару родить жизнь. И тогда отозвалась Земля, Венера и Марс. И они сказали Меркурию: Давай нам свой жар. А детки, которые родятся у нас, будут считать тебя своим папой. Так и получилось. Детки на нашей Земле, у которых папа Меркурий, горячие, и подвижные, непоседливые, крутятся, как будто у них солнышко за пазухой.