1. Виберіть рядки, у яких усі прислівники прикметникового походження: 1) Замолоду, весело, урівні, раніше, ліворуч, анітрохи;
2) По-братерськи, сп’яну, пізно, зрідка, напевне, якнайдовше;
3) Вручну, нашвидкуруч, щонайкраще, ясно, посеред, заново;
4) Спроста, по-козацьки, зліва, голосно, віддавна, помалу;
5) Згарячу, потихеньку, пізніше, босоніж, навмисне, злегка.

2. У якому рядку усі прислівники займенникового походження:
1) По-нашому, передовсім, там, звідки, подекуди;
2) Так, навіщо, потім, по-свійськи, почім;
3) Потому, зовсім, по-вашому, чому, аніскільки;
4) Внічию, надто, по-моєму, тому, декуди;
5) Нащо, втім, по-іншому, всього-на-всього, чомусь.

3. У яких рядках усі прислівники прислівникового походження:
1) Кудись, де-небудь, часто-густо, швиденько, запізно;
2) Вище, весною, будь-чому, якнайдружніше, недалеко;
3) Навіщось, ніде, куди-небудь, де-не-де, віднині;
4) Коли-небудь, нізвідки, дотепер, точнісінько, повсюди;
5) Щонайлегше, так-сяк, невміло, забагато, ніде.

Навесні пробуджується садок біля мого будинку. Трава молодіє на очах, набирає зеленої сили. Усе навкруги звеселяє веселий щебет птахів. Вони повернулись із теплих країв. Більшість дерев вкриваються дрібним білим цвітом. Тільки грушка вносить рожеві барви у біле покривало. Ароматними квітковими пахощами наповнюється весняне повітря. У цю пору дбайливі господарі замалюють білилом частину стовбурів, щоб захистити дерева від шкідників. З трави піднімають свої голівки ранні квіти. Зеленими, білими, рожевими барвами та милою мелодією звеселяє нас весняний сад.

3. Як правило, у їжу вживають листя, розташоване поруч з квітами. Використовують як свіже, так і сухе листя. Пестлива форма іменників не відповідає науково-популярному стилю мовлення.
  2. Абрикос - цк фрукт помаранчевого кольору з приємним ароматом. Має солодкий смак, урожай збирають в (не пам'ятаю коли, знайдеш сам(-а)) У каляндарях зазвичай використовубть нуково-популярний стиль, а початок данного тексту написаний з використанням художніх засобів, що притаманні художньому стилю мовлення.
. Традиція приходити щороку 22 травня до пам’ятника Тарасу Шевченку в Києві зародилася на початку шістдесятих років XX століття. Тоді це був вияв мовчазного протесту проти гноблення української культури. Кількасот людей натхненно співали пісні на слова Тараса Шевченка, декламували рядки х безсмертних віршівТараса Григоровича. Образ Тарас Шевченко став символом, який об’єднав націю в найтяжчі часи її існування, позбавив страху й надав сили для опору загарбникам (За Б. Рогозою).
З приводу першого тексту є сумніви. З моїми редагуваннями він відповідає публіцистичному стилю. Я прибрала деякі слова, меня здається, що вони більш притаманні російській мові й можуть вважатися леусичними помилками.