Одного разу прислівник розачарувався у собі. - Я такий нудний, бо ж незмінний. Іменники , дієслова, прикметники - всі за чимось змінюються. І вирішив він піти з країни Мови. Одного дня прокинулися мешканці Мови, а прислівника вже й слід прохолов. Спробували говорити питати одне одного. Щось негарно виходить. Сказати куди піти не можуть (наліво, вгору, тут,там), почуття висловити важко (спересердя, ненароком, лагідно). Вирішили всі разом шукати. Знайшли у полі самотнього та сумного, втішили та попрохали вибачення, що були неуважними. І до сих пір живуть разом щасливо.
Объяснение:
На дорогу він ще раз добре одігрів ноги, закинув за плечі торбину з картоплею і рушив далі через вибалок:може, де вода трапиться. По дну вибалка поміж камінням справді біг струмок, мив боки тому камінню, полоскав зеленісіньку травицю, що клалася на воду рівними чубчиками,і ніс жовте листя.
ПЕРЕВОД
Сделать морфологический разбор предлогов:
На дорогу он еще раз хорошо одигрив ноги, закинул за плечи мешок с картошкой и двинулся дальше через овраг: может, где вода случится. По дну впадинки между камнями действительно бежал ручей, мыл стороны том камням, полоскал зеленисиньку траву, что ложилась на воду равными челками, и нос желтые листья.
