1. Коло великоднього столу, заставленого усяким свяченим, стояла Олеся.
2. Завжди зі смаком, одягнена вона, справляла враження вихованої панночки.
3. Незабаром, хлопець побачив залиту холодним сонцем долину.
4. Затуманене легкими й прозорими хмаринками, над містом пливло сонце.
5. Потомлені далекою дорогою і літньою спекою коні, ступали ліниво.
6. Як побачиш підвісний міст, перекинутий через річку, то не доходячи до нього зупиняйся.
7. Нічого не сказавши старому, попрощався і поволі поплив налаштовуючи себе на перемогу.
8. Сірий, припорошений весняною пилюкою степ, прокидався не поспішаючи.
(Бали: 2)
2. Випишіть правильно побудоване речення з наведених:
А. Визирнувши у вікно, на вулиці йшов сніг.
Б. Зайшовши у парк, від снігу іскряться ялинки.
В. Готуючи вечерю, я слухаю новини по радіо.
Г. Побачивши матір, у мене забилося серце. ✔
Д. Я купив цього собаку ще будучи цуценям.
Объяснение:
рідна мова — це мова націй, мова предків, яка зв’язує людину з його народом. рідна мова — найбільший скарб. існує твердження, що українська мова — одна з найбагатших слов’янських мов. він ніби ллється струмочком і розважає душу. а іноземці, побувавши в україні, відмічають ніжність, витонченість і милозвучие української мови. і це, напевно, насправді так, адже по мелодійності він займає друге місце у світі.
як душевно і красиво звучать українською мовою вірші наших поетів т. г. шевченка і лесі українки.
українська мова складає близько 360 тисяч слів, їм розмовляють 48 мільйонів чоловік. у рідній українській мові таїться мудрість віків і пам’ять тисячоліть. у нім ми чуємо викрики і відчаї матерів під час відважний, переможний вигук хлопців-воїнів в переможну годину; у нім — пісня дівочого серця в любові. у мові мого народу — його щирість, радість і печаль, його праця і піт, кров і сміх, безсмертя його. а як тішить серце гумористичне слово мого народу. тоді здається, що само українське слово і є найсильнішим і найбагатшим, оскільки словом іншої мови так не скажеш. ось тому слово українське є і захистом, і гордістю, і розрадою під час смутку. а яке слово українське вагоме під час гніву, воно тоді гримить і клекоче, як блискавка. а ніжне слово «кохана» пронизує серце, вабить своєю лагідністю і ласкавістю, здається, що ти після такого слова сказаного власне тобі, — найкраща, найщасливіша людина у світі. воно повертає тебе при будь-якому настрої до життя, до дії
