Епоха не цінує геніїв за їхнього життя–вона згадує про них надто пізно. Якась жорстока закономірність:час палить, нищить генія невблаганними вироками, а коли збагне, що дух його безсмертний, схиляється в пошані й каятті.
Сьогодні до нашого народу повертаються імена тих, хто пройшов довгий шлях від забуття до безсмертя. Іван Багряний–один із них. Його світлій пам’яті, його палкому і ніжному слову було присвячено літературний захід «Людина–це найвеличніша з усіх істот», який відбувся 9 листопада у актовій залі ЗОШ №5.
На дійстві, яке підготували вчителі–словесники Нестерчук О.Ф. та Бредун І.В., були присутні слухачі курсів підвищення кваліфікації при ПОІППО, учні та вчителі школи. Доглядачів долинуло гірке та правдиве слово І.Багряного про рідний край, незмінну любов до якого він проніс через усе своє страдницьке життя; ліричні пісні у виконанні учнів школи. Доторкнулися відвідувачі заходу іепістолярної спадщини геніального українця, почули думки сучасників-літературознавців про письменника.
У наші дні збуваються пророчі слова Івана Багряного. Він повертається в Україну, до рідного краю. Повертається в талановитих творах, у добрих спогадах усіх, хто його знав. Перед його пам’яттю схиляються мільйони. Для нас, сучасних, І.Багряний–символ незнищенності українського духу, символ добра й сумління.
Объяснение:
Є правило: Щоб відрізнити прийменник від префікса в словах типу на горі і нагорі, треба вставити в них прикметник. Якщо зміст висловлювання дозволяє це зробити, то перед нами прийменник, який пишеться окремо , якщо ні - перед нами префікс, який пишеться разом.
Ось речення:
1) На горі було видно руїни старої башти.
Вони пірнали небезпечно глибоко, і тільки бульбашки, що лопалися нагорі, свідчили про те, що десь там знаходиться жива істота.
2)Сонце тепло пригрівало мене збоку.
Візникова спина сонно хиталась з боку на бік.
З)Я довгодивилась услід відбуваючого потяга.
Він йшов за мною слід у слід.
