суспільство, яке нас оточує не завжди є добрим й порядним. але ми не можемо змінити оточуючий світ — ми можемо змінити лише себе й своє ставлення до цього світу. та для цього треба самому зрозуміти у якому світі ви хочете жити.дуже сумно визнавати, але деякого часу не всі можуть зрозуміти, чого вони насправді бажають від цього життя. особливо тяжко це дається підліткам. переважну кількість часу їм взагалі байдуже хто й що їх оточує, але це не заважає їм скаржитися на оточуючих та їх поведінку. але це ж не справедливо.що ж робити у такому випадку?
це набагато легше, чим ви можете вважати. треба вирішити у якому суспільстві ви бажаєте жити. яких людей ви бажаєте бачити коло себе протягом життя. які вчинки вважаєте гідним, а які навіюють вам жаху. це не така вже нездоланна справа, вам необхідно тільки поставитись до неї з усією серйозністю.
поставте собі питання: у якому я хочу жити суспільстві? що для мене є головним у цьому житті і чого я хочу від цього життя? іноді відповісти на ці питання може бути дуже складно, але ви не повинні зупинятися перед труднощами. николи не складайте руки.
якщо б мені колись поставили ці питання, я б без роздумів оголосив: суспільство, у якому переважає повага й розуміння — це суспільство, у якому я хочу жити. не має значення скільки людина робить помилок, важливо, щоб вона розуміла і визнавала ці помилки. та ще важливіше, щоб вона (людина) не засуджував за ці ж самі помилки інших людей.на мою думку, це є правильна точка зору і треба її поважати. у такому суспільстві я і хочу жити. бо кожна людина має право на помилку. важливо не намагатися не робити помилок, а вміти їх визнати й по змозі виправлят
Жизненные трудности необходимо преодолевать
В жизни каждого из нас рано или поздно случаются определенные трудности. И чтобы их преодолеть, нужно иметь очень большую выдержку и силу воли. А главное – это научиться жить с этими трудностями, поскольку человек не в состоянии преодолеть каждую преграду на своем пути.
Поэтому надо знать, что жизнь – это прежде всего то, что происходит с тобой в данный момент и не более того. То есть то мгновение, в которое Вы читали эту строчку, и было Вашей жизнью в эту секунду.
Чтобы лучше понять то, что я хочу Вам объяснить, представьте себе такую картину: понедельник, утро, Вы просыпаетесь в своей постели и продолжаете лежать. В то же время Вы понимаете, что надо вставать, завтракать, одеваться и идти на работу или в школу. Вы даже можете себе представлять, как это будете делать, но пока – продолжаете лежать. Смотря на часы, Вы говорите себе, что, пока секундная стрелка не дойдет до конца циферблата, Вы не встанете с кровати. Продолжаете лежать, и Ваш мозг понимает, что всего через несколько секунд Вам придется вставать и идти работать, но пока Вы лежите. И вот эти секунды, которые Вы лежите и думаете о будущем – и есть Ваша жизнь. Потом, конечно, Вам придется встать и идти на работу, и это станет Вашей жизнью. Но пока все это в будущем, а жизнь – это настоящее.
