Ось вже місяць космічний човен мандрує по безкрайому космосу. Нарешті зупинка. Нова планета. Щось вражаюче і загадкове. Один з космонавтів наважився оглянути невідоме оточення. Він ходив довгих три годи. Уважно придивлявся. Прислухався до всього. Все здавалось таким чужим і далеким серцю. Він стомився і почав сумувати. Побачивши не далеко від себе невеликий кам"яний насип він вирішив зупинитися і відпочити. Комонавто важко присів на гаряче каміння і сумним поглядом озирнувсь навколо. Якась пустка і нічого більше. Час минав швидко. Космонавт вирішив поврнутися. Коли він підійшов до човна, то зустрів таких же сумних друзів. Всі разом вирішили якомога швидше летіти назад, бо зрозуміли - рідніше рідної землі в усьому космосі не знайдешⒶ.
1)Діло сяк-так(обставина,підкреслити так: _._._.)волочиться, та покинути не хочеться (Нар. творчість). 2) Тихо-мирно(обставина,підкреслити так: _._._.) спала зграя лебедина (Олександр Олесь). 3) Усяк розумний
по-своєму(обставина,підкреслити так: _._._.): один спершу, а другий потім (Нар. творчість). 4) Oсь-oсь(обставина,підкреслити так: _._._.) прийду до хатоньки моєї, де мати жде мене (Олександр Олесь)
5) Тихо-тихо(обставина,підкреслити так: _._._.) лопотить на деревах листя та гуде у траві джміль (В.Нестайко). 6) Спів веселий давно-давно (обставина,підкреслити так: _._._.)помалу стих (Олександр Олесь).
