моє село невелике, порівняно з містом, але дуже мальовниче. зветься воно василівкою, на честь хлібороба василя, який першим поставив тут хату.
той василь дуже вдало вибрав місце для оселі. опис місцевості села я почну з опису річки. вона тиха, заросла комишем. річка протікає відразу а околицею нашого села. там купаються місцеві гуси, а на березі пасуться корови.
а далі розташований шматок незайманого степу, горби та схили. весною він увесь заквітчаний, а влітку вітер доносить до села духмяні пахощі степових трав. зі степом стикаються рівні зелені поля. тут агрофірма та фермери вирощуют пшеницю, кавуни та дині, а ще — овочі.
на схід від села розташований невеликий та неглибокий ставок. він має штучне походження. його вирили десь сімдесят років тому. саме сюди селяни ходят та купатися, бо в самій річці суцільні мул, комиш та жаби.
ще на річці водяться видри, білі чаплі, навіть хижі ласки. в степу можна зненацька наполохати зайця або ховрашка. а одного разу, коли зима була холодна, люди бачили просто за околицею села старого сірого вовка.
але наше село цивілізоване. в ньому багато вулиць, навіть є так звані “краї” . наприклад,та частина села, що знаходиться біля річки, зветься “жабівкою”. у нас є газопровод, магазини, середня школа, дітсадок, будинок культури. ще в селі є церква, саме тому село споконвіку зветься селом, а не хутором. до нас можна доїхати з районного центру на автобусі, який ходить тричі на день.
більшість селян живе у садибах. вони саджають великі городи та збирають у власних садках яблука, вишні, черешні та груші. проте біля сільради є кілька двоповерхових будинків з квартирами.
коли я стану дорослим, то обовязково поживу певний час у місті. а потім повернуся до рідного села, бо мені до вподоби жити серед природи.
Божа корівка зовсім невеликий жучок. Розміри сонечка досягають в довжину від 4 до 9 мм. Божу корівку впізнає кожен, адже найчастіше вона пофарбована в червоний колір і усипана чорними цятками. У сонечка опукле, майже круглої форми тіло.
У сонечка маленька і коротка голова, яка нерухомо з’єднана з передньоспинкою. На голові у комахи знаходяться очі і рухливі вусики. Жук сонечко літає за до пари задніх крил. Передні крила сонечка – це жорсткі надкрила, які захищають основні крила в той час, коли вона знаходиться на землі. Божа корівка відмінно літає і крилами робить до 85 помахів в секунду.
Кожен знає, що сонечко виглядає так яскраво, щоб відлякувати хижаків. Крім строкатого забарвлення сонечко також виділяє рідину жовтого кольору з різким специфічним запахом. Ця рідина отруйна і служить захистом від жаб, павуків і інших потенційних ворогів. Свою отруйну рідину жук сонечко виділяє з суглобів в разі небезпеки. Також у разі небезпеки комаха може навіть прикинутися мертвою.
Звичайно, червоне сонечко – це не єдиний вид. Буває жовте сонечко, чорне сонечко і навіть біле сонечко. При цьому найбільш насичене забарвлення мають молоді особини, у більш дорослих воно згодом тьмяніє.
Види сонечок дуже різноманітні. Всі вони мають різну форму, розміри, колір і кількість цяток. Бувають навіть сонечка без цяток. Відомо понад 4000 видів сонечок, які об’єднані в 360 родів і поширені практично у всіх частинах світу.
Найвідомішим і найпоширенішим видом сонечок є семицяткове сонечко. Воно має звичний для нас червоний колір, а назване так, тому що має рівно 7 чорних крапок.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/bozha-korivka-opis-ta-rozpovid-dlya-ditey
Объяснение: Где-то так
