14 Л. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки та розкрива- ючи дужки. Поясніть уживання розділових знаків. Прочитайте речення вголос,
правильно їх інтонуючи.
1. Bе,и)сна за вушка витягає трави і сонечко на небо підга-
ня (В. Малишко). 2. І сміявся і вигравав і дихав до запамо-
рочен(и)я п'янко і лоскотно збе,и)лений день (Є. Шморгун).
3. Хай буде сад і дер(е,и)во крислате і кіт-воркіт і ще багато
див... (Л. Костенко і Вам мамо за Ваше те,и)пло і
довгі недоспані ночі (Д. Луценко). 5. Старенька груша дихає
на пальці їй певно снят(ъ)ся повні жмені груш (Л. Костенко).
6. Зашуми в(е,и)сною зелен луже теплий вітре щелепісти в

Наш класс… Почти восемь лет мы проучились вместе, лишь некоторые перешли в другие школы, а некоторые пришли к нам, влились в наш большой разношерстный -4 коллектив. Сорок пар любопытных глаз и ушей. Сорок пар быстрых ног. Сорок пар вечно занятых чем-то рук. Сорок вопросов, сорок ответов. Мы так похожи и в то же время так отличаемся друг от друга. Знаем, с кем лучше учиться, а с кем — отдыхать, кем можно восхищаться, а кого — подразнить.Все вместе мы образуем большое, неуемное, громогласное существо — 8-Б класс. Оно имеет свои привычки и даже традиции, и учителя никогда не ошибутся, что это именно мы, даже если зайдут в класс с закрытыми глазами. Учителя и родители говорят нам, что школьные годы не забываются. И когда видишь, с какой радостью мама встречается со своей школьной подругой на улице, а папа рассказывает о своих школьных забавах и шалостях, веришь — они правы.Десять лет мы проведем вместе в стенах нашей школы. Будем читать одинаковые книги, отвечать на одинаковые вопросы. Можно ли забыть период, который занимает больше половины твоей жизни?Сейчас мне кажется, что различий в нас все-таки больше, чем похожего. Не всех своих одноклассников я могу назвать друзьями или даже товарищами. Есть ребята, чье поведение я не одобряю, чье общество мне неприятно. Кажется, неужели меня будет интересовать судьба этого человека после выпуска?

ТьоЗима - прекрасна пора року. А особливо добре взимку в лісі. 

Нам здається, що у зимовому лісі панує спокій і тиша, але це тільки на перший погляд. Коли з'являється сонце, весь ліс перевтілюється і блищить. Багато лісових жителів лягли в сплячку, а ті, хто залишився, прикладають великі зусилля, щоб прогодуватися. Ось заєць-боягуз здирає кору з берези, а ось і синичка перелітає з дерева на дерево. Раптом з величезної гілки ялини впав сніг - це білка скаче з горішком у зубах. Навіть вовк і лисиця не сидять на місці, вони нишпорять по лісі в пошуках здобичі. Снігурі, як ягоди горобини. Присіли на гілці. Вдалині поважно бродить лось з величезними рогами. 

А сам ліс прикрашений пухнастим, білосніжним снігом, що іскриться в променях сонця. 

Як добре взимку в лісі!