Записати стиль,тему і тип тексту. Лісова галявина схожа на живу парасольку, виткану з мільйонів листочків і пелюсток. Не приходять сюди ні люди, ні звірі. Тільки їжаки шарудять вечорами, перекочуючись таємничими клубками. А під чорним каменем живе старий вуж. Його видовжене тіло чорне й блискуче. Жовтогарячі цятки на голові вицвіли й стали білими.

У цьому місці завжди пригадується казка. Ніби росте десь тут товсте й м’ясисте стебло. А на ньому розцвітає яскрава червона квітка. А хто знайде її та зірве, той ніколи не буде сиротою, тому що кожна стрічна жінка буде йому за матір, а кожен чоловік — за батька. У кожній сім’ї стане він рідним, а своєму народові буде улюбленим сином. Як ітиме він глухою пущею, то розступиться та пуща, широкий проляже шлях. Як ітиме через болото, засохне твань, ствердне трясовина.
Отаку дивну казку розповідають старі люди.

  У кожної людини є свої особливості, одним людям дано гарно та чарівно співати, іншому дано майстерно грати на гітарі чи скрипці. Однин з таких людей - це художник. 

  Саме він вбачає у повсякденному світі усі барви, бо художнику притаманно бачити красу світу, яку він втілює на папір. Те, що людина бачить у природі просте та звищайне, художник може побачити дещо більше, чим "просте" та "повсякденне". Кожен кущик, кожне деревце, вкрите зеленими листочками, кожна квітка - все це величезне натхнення для художника.

гаючи, відчуваючи, несучи, читаючи, підписуючи, закриваючи.

гаючи за польотом голубів, Андрій задумливо дивився на блакитне небо.

2. Відчуваючи небезпеку, мишка прудко сховалася до нірки.

3.  І несучи вагу ту страшную, буду пісню веселу співать. ( Л.Українка "Без надії сподіваюсь")

4. Читаючи книжку про тварин, Маринка багато чого дізналася про світ наших друзів.

5. Підписуючи звіт про виконану роботу за місяць, Максим подумки мріяв про довгоочікувану відпустку.

6. Закриваючи за собою двері, Петрик з хвилюванням втйшов з класу.