заголовок до тексту,
план тексту,
тема,
основна думка,
засоби міжфразового зв’язку у 3 абзаці
В усі часи чи не найбільшим випробовуванням для українця було вміння залишатися самим собою. Свідчення цьому — багатовікова трагічна історія нашого народу й долі окремих його видатних представників.
Джек Лондон писав: «Гумор найважче твориться... Писати гумор можуть лише нечисленні автори». Серед цих справді нечисленних авторів, котрі «могли» писати гумор, — ім’я видатного українського поета-сміхотворця Степана Руданського. За свого життя поет майже не друкувався й помер, не здобувши визнання в мистецьких колах. Лише в народі твори Руданського дістали велику популярність, вони розповсюджувалися в списках та переказувалися усно. Слава прийшла до поета після його смерті.
«Найоригінальнішим і заразом найбільше народним явився Руданський у своїх «співомовках»,— відзначав Іван Франко. Співомовки Степана Руданського — це рухлива, жива мозаїка, майже калейдоскоп, у якому кожен окремий дрібний елемент дає уявлення про велике ціле. Водночас ці дрібні окремі елементи утворюють загальну картину великого цілого. Зі співомовок ми дізнаємося про суспільні та побутові явища й відносини, характерні для тогочасної України, про звичаї та ментальність різних націй... Адже саме за національною приналежністю групує Руданський дійових осіб (З часопису).
