1. Однорідні члени речення
А) передають ставлення мовця до висловлюваного;
Б) називають того, до кого звертаються із мовленням;
У) відповідають на одне і ті запитання, відносяться доти слова у реченні.
Скласти (пригадати) і записати речення, ускладнене однорідними членами, підкреслити їхні (напр.: Життя моє навік переплелося з радощами і болями народу. (Д. Луценко.) Моя рука ніколи й нікому ані кривди, ані біди не принесе! (Д. Павличко.) Брехні поміж нас потребу не було б й не якщо. (З. Йовенко.)
2. Між однорідними членами речення ставляться
А) тирі;
Б) комі;
У) комі і тирі.
Скласти (пригадати) і записати речення із однорідними членами, не поєднаними сполучниками (напр.: Треба нам людей хоробрих, сміливих, гордих, палких. (І. Франко.) Перевертнями, перекинчиками, яничарами, манкуртами називають зрадників Батьківщини. (А. Лотоцький.) Дзвін шабель, пісня, походи, воля соколина, тихі зорі, ясні води – моя Україна. (У. Сосюра.)
3. Якщо узагальнююче слово стоїть перед однорідними членами речення, после нього переносити
А) кулі;
Б) тирі;
У) двокрапка.
Скласти (пригадати) і записати речення із узагальнюючим словом перед однорідними членами речення (напр.: Особливе значення на Запорізькій Січі малі військові клейноди: прапори, відзнаки старшин, булава тощо. (З підручн.) Природа до всього чуйно, тривожно прислухається й чітко тримає над землею кожний звук: й дівочу пісню, й скрип воза, й клекіт чорногуза, й снування коників. (М. Стельмах.) Талановитість людини виявляється навіть зовні: у ході, в жестах, в інтонації голосу, у виразі обличчя. (П. Загребельний ще.)Усіх він зустрів на своєму шляху: Відьму, Кощія та Бабу-Ягу. (Надія Кир»ян.) З фольклору вийшли усі епоси, як-от: „Іліада» і „Одіссея», наше „Слово про полку Ігоревім», «Нібелунги». (Про. Сизоненко.)
4. Узагальнююче слово виступає
А) завжди головним членом речення;
Б) завжди другорядним членом речення;
У) тім членом речення, що і однорідні члени, до які воно та відноситься.
Скласти (пригадати) і записати речення із узагальнюючим словом после однорідних членів речення, підкреслити в ньому усі члени речення (напр.: Ні робота, ані смерть, ані життя, ані весілля – нічого на світі не обходитися без хліба. (Про. Сизоненко.) На озері синій комиш, тремтливий листок тополини – все якщо таке ж, як раніш. (У. Сосюра.) Мудро, величаво, владно, урочисто – так шумують води лише навесні. (Катерина Степчин-Гнесь.) Красу людську, фізичну вроду і духовне багатство – вісь що несуть людству духовні криниці.(Про. Сизоненко.)
Світ тісний і не тільки в просторі, а й у часі
Чи бувало, що ви були у іншому місті, регіоні чи навіть, можливо, країні, і там несподівано зустрічали свого друга? В такі моменти завжди думалося про те, який світ тісний, але чи правда це? Інколи не можна знайти маленького клаптику землі, щоб побути самим, щоб залишитися на одинці із собою. Та чи в цьому проблема, чи в просторі? На Землі є сто сорок девять мільйоннім кілометрів квадратних суші, на більше ніж п'ятий частині цієї території можна жити. Цього вдосталь. Тоді в чому проблема? Проблема не в квадратних кілометрах, а в нашому сприйняті світу.
Кожна людина з самого дитинства береться досліджувати цей світ. З однієї сторони він безмежний. Матеріалу для досвіду неймовірно багато. Але ми ростемо, і вже нам здається всього мало, мало часу, мало простору. Ми з головою стараємося поринути в щось нове. Перші сигарети, перший алкоголь, перший поцілунок і перше освідчення в коханні. Все буває в перше. З крайності в крайності кидаємося, а все бо хочемо осягнути щось нове, встигнути все. Ми розуміємо, що світ безмежний, але всього його пізнати неможливо і тоді поринаєш в буденність. День за днем, рік за роком, школа чи робота, дім і дорога якою ходиш щодня. Ким би ти не був, буденність завжди переслідуватиме і навіть вирвавшись із нею, вона наздожене тебе, пригорне в свої лещата і не даси поворухнутися . Вирватися можливо, але лиш трішки розширюючи свій простір він все ж залишаться обмеженим, а годинник тікає і тікає. Нам не дано пізнати весь світ, ми змушені жити в нашому тісному просторі, який обмежений нашою буденністю і в ній тісно, але для того щоб вирватися потрібний час, якого немає. Час - валюта, яку неможливо підробити, неможливо вкрасти чи позичити. Спішимо жити спішимо досліджувати світ, бо час обмежений.
