в городе моем много разных улиц: и большие, и маленькие, и широкие, и узкие, с высокими домами, и не , но родная мне улица только одна.
появления своего двора я не знаю, мои родители жили в другом городе (районе), но я знаю множество событий, которые происходили на моей улице, знаю каждое дерево, каждый укромный уголок, куда можно спрятаться во время игры в прятки. я знаю практически всех детей своего двора. вместе мы часто устраиваем различные соревнования, играем, шутим, разговариваем.
я люблю свою улицу в любое время года. весной на деревьях расцветает сирень, от этого все вокруг пропитывается приятным ароматом цветов. летом весь двор становится похожим на муравейник, потому что на улице появляется много людей, так как все жители выходят погреться на солнышке. осенью двор окрашивается во все оттенки красного и желтого, становится необычайно красиво. зимой все засыпает и вокруг становится тихо.
моя улица – это то место, к которому я отношусь с особым чувством. она мне дорога, потому что здесь я рос, знакомился с новыми людьми, многому учился. именно с моим двором связано много счастливых и радостных моментов моей жизни. моя улица навсегда останется в моем сердце независимо оттого, где я буду жить в будущем.
источник: сочинение на тему моя улица
Ярослав Стельмах "Митькозавр із Юрківки, або химера лісового озера."
Цитатна характеристика Митька через інших персонажів.
"О, - полегшено зітхнув я. - Оце я тебе пізнаю. А то аж злякався спершу. Звідки, думаю, такий запал." (Сергій про Митька)
"... Вхопившись рукою за поручні, Митько став так вигицувати, підкидаючи ноги, що аж дошки піді
мною заходили ходором, і місток затрусивсь іще дужче. Добряче спітнівши, зате наочно довівши мені, що боятися нема чого, Митько зрештою вгамувавсь, і ми заглибились у ліс."
" Зоології? Ти що, здурів? Мало тобі колекції, мало тобі ботаніки, мало тобі нашої вчительки? Забув, як ти сам з її уроків тікав?"
"І голова ж у тебе, Митько."
"Удень ми тільки й сиділи над книжками, сперечались, робили різноманітні припущення і бігали до бібліотеки... Митько склав декілька таблиць і заучував їх напам'ять..."
"Але ж головний у нашій експедиції ти." "Взагалі мушу визнати: голова в мого друга працювала із колосальною швидкістю і, бувало, не встигав він бодай до половини висловити якусь думку, як у нього вже народжувалася друга, а то й третя, зовсім протилежна. Однак далеко не всі з них можна було назвати рівноцінними чи просто вдалими."
"І взагалі у нас попереду ще дуже багато цікавого, і завжди так буде, поки ми з Митьком."
Объяснение:
