9) 2. Навушник, засніжений, підсвічник, підліток.
10) нічого не підкреслено, тому позначаю граматичні основи в усіх варіантах, вибереш сам/а:
1. А я__ дивлюся== . і серцем лину== в темний садочок на Україну.
2 Тече== вода__ в сине море, та не витікає==.
3. Я__ буду== крізь сльози сміятись==, серед лиха співати== пісні
4. Наша цiль__ - людське щастя== і воля== .
11) 1. Дикі гуси зчиняють таке верескливе гелготання, що, почувши його, надовго витіснити із серця смутку не можеш.
2. Усі квіти: соняхи, ромашки, конвалії, кульбабки - тягнуться до нашого життєдайного cairwna.
3. Мої обидві бабунi, а також їхні подруги були, як на мій погляд, останніми, хто зберігав у собі та передавав нам, малечі, споконвічне, прадавнє світосприймання, міфологічність нашого світу.
Объяснение:
Це питання водночас і дуже легке, і дуже важке. Нібито зрозуміло всім: учитися потрібно, щоб багато знати, вміти, одержати професію, стати ким хочеш, а потім добре працювати, багато заробляти, допомагати батькам, завести родину тощо.
Насправді все це не відповіді. Звичайно, якщо зовсім не вмієш читати, рахувати і писати, жити майже неможливо. Це теж усім зрозуміло. Але от як учитися? Скільки вчитися? Чому вчитися? Це питання непрості. І на кожне з них можна відповісти по-різному, написати чимало.
Я думаю, якщо сказати коротко, учитися потрібно для того, щоб стати необхідним багатьом. Адже з розумною, тобто з грамотною по-справжньому людиною, усі хочуть спілкуватися, дружити, проводити цікаво час. А я вважаю, що це щастя, коли поруч із тобою люди з різними характерами й звичками, різним життєвим досвідом і умінням.
І кому цікавий дурень, обмежений, темна, безглузда недолюдина? І навіщо такому дане єдине коротке життя? Не вчитися — це означає не жити.
