Скаладiть діалог з 12 реплік на тему Безпечне спілкування в мережі Інтернет

Тайга, тобто заболочений хвойний ліс із домішкою осики, тягнеться на сотні кілометрів.

Дивлячись на людей усміхався і мій батько - великий, добрий чоловік.

Усі мешканці будинку- і дорослі, і діти, і старі -разом узялися за впорядкування саду.

Ось і він Дніпро- величний і древній- народна українська річка.

Маруся Чурай - талановита красива дівчина з Полтави не змогла пережити нещасливе кохання  до зрадливого Гриця Бобренка.

Хазайка- худорлява приваблива жінка- радо зустрічала гостей.

Солідна віком людина, він був у розачі.

Объяснение:

«Без вірного друга велика туга…», «Нема кращого друга, як вірна подруга», — кажуть народні прислів’я. І це так, бо самому жити сумно, ні з ким поділитися ні радістю, ні журбою. Друзі — це весело, особливо, коли їх багато і коли вони — справжні друзі. «Людина без друзів — що дерево без коріння…» — так кажуть у народі. Це треба розуміти так: тільки дружба із кимось прив’язує людину до певного місця, наприклад до школи, у якій навчаєшся. Тоді ти починаєш цінувати те, що маєш!

 

Та багато українських прислів’їв кажуть про інший бік дружби — негативний. Бо часто друзі розчаровують, поводяться так, як ти від них не чекаєш.

 

Про те, що треба розуміти, чому твій друг дружить із тобою, а не з іншою людиною, свідчать багато народних висловів: «Були б пиріжки — будуть і дружки», «Коли хочеш позбутися друга, позич йому грошей…» — це про матеріальне зацікавлення в друзів. Завжди боляче буває дізнатися, що з тобою товаришують не заради тебе, твого розуму, веселої вдачі чи гарного характеру, а лише заради того, що ти гарно вдягнений, або можеш витратити певну суму грошей чи позичити їх. Багато хто через гроші або дорогі ганчірки втрачає людей, яких вважав друзями. Як тут не згадати солдата — героя казки Г.-К. Андерсена «Вогниво»! Як він був багатий, усі були раді пити й гуляти за його кошт, а як втратив свої статки — всі від нього відвернулися. Тут на пам’ять приходить інший вислів про друзів: «Друзі пізнаються в біді…»