Одного разу літком я з друзями пішли ввечором до річки. Коли ми прийшли то побачили дивовижне. Ви щось знаете про силует минотавра? Думаю, що ні. Це тварина с копитами, тіло й голова як і в нас, а заввишки десь два метри. Ми дуже злякалися, моя подоруга голосно скащала "може нам це здаеться?" і вмить голова повернулася на нас, цей звір пішов, розвернувся до нас і... І почав йти до нас, ми вирішили, що треьа бігти. Ми бігли зо всіх сил, аби він нас не догнав, раджу вам ввечором нікуди далеко не йти бо все це не вигадка!
Нащо крилатим ґрунт під ногами? "йА й правда, крилатим ґрунту не треба. Землі немає, то буде небо." (Ліна Костенко) Свою історію про "крилатісь" людини Ліна Костенко почала в поезії "Чайка на крижині". Пам*ятаєте ту маленьку чайку, яка так безстрашно сиділа на крижині? Вона не боялася ні пронизливого вітру, ні шаленого потоку холодної води: "Я ж маю крила, Нащо крилатим ґрунт під ногами?". Цю ж тему видатна поетеса продовжила у вірші "Крила". Вона говорить, що крилатим ґрунту не треба... Та хіба людина має крила? Виявляється, що так. Крилами, які тримають людину на землі, є чесність, щирість, вірність у коханні, працьовитість, щедрість, надія, мрія... Ґрунт потрібен лише нашому фізичному втіленню. Наша душа завжди літає і крила має!
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
