запишіть слова у дві колонки 1)Прикметники 2) Дієприкметники : стривожений, загострений, охрімовий, стрункий, гострий, скривлений, м'який, скляний, діючий, спільний, оскаржений, опрацьований, засклений, старіючий, золотий, визолочений, особовий, старий, веселий, зменшений, сліпий, нездійснений, нездійсненний. підкресли другу від початку букву і прочитайте українське прислів'я

Кожна людина є цінною та неповторною. Усі ми різні, але прагнення стати гідною людиною має стати нашою спільною рисою. Недарма кожен з батьків намагається зробити усе можливе, щоб їхня дитина виросла гідною людиною. Але як це – бути гідним? Що таке гідність?

Протягом життя ми всі робимо вчинки та приймаємо рішення. Деякі з них є правильними, деякі призводять до помилок. Таким чином ми вчимося та розвиваємося. Є також певні орієнтири, на яки ми маємо рівнятися – морально-етичні принципи, затверджені суспільством.

Гідність – це вміння тримати себе та свої думки чистими, що допомагає вчинити правильно, навіть якщо для цього доведеться боротися з особистими емоціями та переступати через свої слабкості. Гідність – це внутрішнє відчуття благородства та відчуття власної відповідальності за своє життя та життя близьких. Гідна людина має чисті думки, адже саме від цього залежать її вчинки. Чесніть, благородство, порядність, співчуття до навколишніх та доброзичливість допомагають людині стати гідною.

Наше життя є складним. В ньому зустрічається усе: радість і горе, нагороди та випробування. Ми стикаємося з підлістю, зрадою, ненавистю та болем. Це також невід’ємні частини нашого життя, але тільки від нас залежить: чи гідно ми витримаємо ці складні життєві іспити та вийдемо з труднощів переможцем, зберігши людяність,чи зламаємося та втратимо єдине, що нам по суті належить – свою гідність.

Сьогодні, коли в сучасному світі досить важко знайти правильний шлях, адже моральні цінності та еталони правильної поведінки у суспільстві докорінно зламані, а людське життя не важить нічого, сьогодні, як ніколи, гостро постає проблема пошуку та відродження насамперед у самому собі цих вічних рис, що врешті решт і роблять людину гідною – тобто справжньою Людиною.

Многие видят на прилавках магазинов кормушки–спиральки и считают, что это единственная модификация кормушек. Но это совсем не так. Поэтому хочется рассказать какие бывают кормушки.

В моём арсенале есть кормушки разных форм, и все они сильно отличаются друг от друга. Какую же кормушку выбрать? Давайте вспомним само назначение кормушки. Она предназначена для доставки корма в место лова. А соответственно в зависимости от состава, плотности, вязкости прикормки кормушка меняет свой внешний вид.

Можно сделать кормушку из куска капроновой сетки, с величиной ячейки не более 5 мм. Годится капроновая сетка от подъёмника, которым ловят мальков. Можно также использовать небольшой плетёный проволочный садок. Для бечёвки обязательно нужен капроновый шнур — он не гниёт и износоустойчив. Достаточно сшить мешочек нужного размера и пропустить сквозь него капроновый шнур для затягивания кормушки. Внутрь следует положить грузило, не забудьте проследить, чтобы оно не смогло проскользнуть сквозь сетку кормушки. (Рис. 1.)



Рис. 1. Кормушка из сетки

Есть очень много разного рода кормушек (Рис. 2.). Например, жестяные конусообразные с открывающимся дном. Существенный недостаток их — малый объём. Применять такую кормушку можно при ловле с лодки. Удобны кормушки, изготовленные из проволоки.
а б в г д

Рис. 2. Кормушки: а - мотыльница; б - тарельчатая; в - открытая игольчатая; г - спиральная; ж - корзиночка;

а б

Рис. 3. самодельная кормушка-спиралька а – общий вид; б – в сравнении с заводской кормушкой
Для изготовления кормушки (Рис. 3.) понадобятся:

• сталистая проволока небольшого сечения

• свинец

• стержень от гелиевой ручки

• гвоздь толщиной, чуть большей толщины стержня гелиевой ручки

• дощечка 5*5 см, толщиной 1,5см

• дрель

• сверло толщиной 1см

• пассатижи

• ёмкость для плавки свинца

• плоская стамеска

• молоток

• струбцина

Первым делом просверливаем в дощечке глухое отверстие (не насквозь!) глубиной 1см.

Затем вбиваем в получившееся отверстие гвоздь. Он должен крепко держаться и не вываливаться.

Далее при стамески раскалываем дощечку так, чтобы раскол проходил строго по центру отверстия.

Складываем дощечку воедино, зажимаем струбциной и вставляем гвоздь.

Расплавляем свинец и заливаем его в отверстие. Свинец надо заливать так, чтобы он не вытекал наверх, для этого плавить надо только то количество свинца, которое необходимо для заполнения ёмкости. При определённой сноровке это не трудно сделать.

Когда свинец остынет, струбцину можно разжать и кусачками извлечь гвоздь из свинца. Отлить надо два «бочёнка».

Когда «бочёнки» готовы, насаживаем их на стержень от гелиевой ручки. Они должны плотно передвигаться по стержню.

Навиваем проволоку, концы которой надо подоткнуть под «бочёнки» - так спиралька будет надёжно держаться и не будет сползать. На водоёме можно регулировать количество корма в кормушке, раздвигая и сдвигая «бочёнки».