- 2. Прочитайте прислів'я і приказки. Поясніть їх значення. Які вимоги щодо культури мовлення закладені у цих прислів'ях і приказках? За до яких засобів у них досягається емоційна виразність? 1. Рідна мова — не полова: її за вітром не розвієш. 2. Рана від меча загоїться, а від лихого слова ніколи. 3. Впiк мене тим словом, не треба й вогню. 4. Гостре словечко коле сердечко. 5. На ласкаве слово не кидайся, а за грубе не гнівайся, 6. на осиці кислиці, на вербі груші ростуть. 7. Чоловік має два вуха, щоб багато слухав, і один язик, щоб менше говорив. 8. Язик до Києва доведе, а в Києві заблудить. 9. Дурний язик попереду розуму біжить. 10. Дурний язик – голові не приятель.

  Текст на тему "Хто спортом займається, той сил набирається":

  Спорт - наше все. Завдяки йому ми стаємо більш розвиненими фізично. Спорт дарує нам здоров'я, стрункість, гнучкість. До того ж, завдяки спорту підвищується наша витривалість. Саме тому ранок бажано починати із зарядки.

  Доведено, що люди, які крокують життям поряд зі спортом, є здоровішими, ніж ті, які цураються фізичних вправ. Мова йде не про професійний спорт, а банальну зарядку або певні вправи впродовж дня. Наше тіло - наш дім, про який ми маємо піклуватися змалку. Не дарма в народі кажуть, що той, хто спортом займається, сил набирається.

1)Узгодження — вид зв’язку, при якому рід, число і відмінок залежного слова повністю збігається з родом, числом та відмінком головного.

При узгодженні головне слово може виражатися іменником (щира розмова, вірний товариш) або займенником, що змінюється як іменник (хтось незнайомий).

Залежним словом може виступати прикметник (вранішня зоря), займенник (мої літа), порядковий числівник (третій том), кількісний числівник (однією рукою), дієприкметник (зібраний урожай)

2) керування — головне слово (дієслово) вимагає від залежного (іменник або інші частини мови у значенні іменника) форми певного відмінка;

Керування — вид зв’язку, при якому головне слово вимагає від залежного певного відмінка.

При керуванні головне слово може виражатися дієсловом (розглянути малюнок), іменником (будівництво багатоповерхівки), прикметником (червоний від сорому), кількісним числівником у називному та знахідному відмінках (два видання), займенником, що змінюється як іменник, прикметник, числівник (ми з тобою), прислівником (верхи на коні).

Залежним словом може виступати іменник (писати роман), кількісний числівник (відня- ти від десяти), займенник, що змінюється як іменник або числівник (віддати комусь).

3) прилягання — залежне слово має незмінну форму і поєднується з головним тільки за змістом. Найчастіше прилягають прислівники, дієприслівники, інфінітиви.

Прилягання — вид зв’язку, при якому залежне слово має незмінну форму і приєднується до головного тільки за змістом.

Головне слово може виражатися дієсловом (читати лежачи), іменником (вказівка зверху), прикметником (ледве рожевий), займенником (майже весь).

Залежним словом може виступати прислівник (їхати далеко), дієприслівник (іти співаючи), неозначена форма дієслова (наказ наступати).