Вдома у нас є кіт. Його кличка Барсик. Йому вже півтора року. Вийшло так, що ми не планували мати домашню тварину. Але якось раз, папа їхав у гості до матері одного. Бабуся, яка незадоволена тим, що я постійно проводжу час будинку, змусила поїхати в гості. Прибувши, я одразу помітила цього маленького тримісячного кошеня. Він постійно бігав, ласкался до своєї мами-кішці. Мені було сумно дивитися коли ми їхали. Я розлучила його з матір'ю. Хотілося сказати : "Розгорніть машину, візьми його назад!". Він настільки жалібно пишал..
Є у нас вдома рибки. Мечоносці. Мені подарували на день народження. Коли я дивлюся в акваріум, мені стає спокійно. Риби у нас сірі, добрі на вигляд.
-Хоч мене ніхто і не просив, сьогодні я на всіх перервах виконувала обовязки помічниці вчителя. - каже мені сестричка.
- Справді? - здивувалась я. - А що ж ти робила?
- Якщо дiти погано поводились, я розповыдала про це.
- Та ти ж була не помычницею, а звичайнысынькою ябедою...
- Чому?
- У нас помічники вчителя завжди так роблять.
- Але ж помічник не той. хто розповідає про погані вчинки однокласників, а той хто, маючи авторитет серед однолітків, стежить за порядком у класі. Бо його клас визнав дідером, а не ябедою. І він повинен робити добре в інтересах однокласників.
