1. Наближаючись до аеродрому (до нього залишалося летіти півгодини), пілот відчув втому: все, що робить життя людей приємним: будинки, кав’ярні, алеї – все це росло, насувалося на нього; він почував себе завойовником, який, одержавши перемогу, знаходить, знайомлячись з новим життям, скромне щастя людей.
2. Пілотові здавалося, що містечка, де він зупинявся на годину-дві, і сади, обнесені старими стінами, існують самі по собі, існують вічно, байдужі до його, пілота, життя; там, унизу, у містечку, є дещо, чого він позбавлений: дружня розмова, затишок, тепло білої скатерті – все те, з чим людина зживається повільно і назавжди.
Давно це було. У країні Морфології стало неспокійно:зав'язалася суперечка між її мешканцями - частинами мови. Всі кричали, розмахували руками, доказували свої переваги над іншими.
Уперед поважно й гордовито виступив Іменник, його перебив Прикметник, доводячи своє право. У розмову втрутився Числівник, кажучи що без нього не можна обійтися.
Слухав, слухав цю суперечку ще один житель країни, та урвався терпець, і він мовив: „ Не тільки ви, а і я маю відмінки, роди і числа. Але скажіть мені, хто вас замінює, як іноді вас немає в реченні? От тоді я заступаю і тебе, Іменнику. І тебе, Прикметнику, і тебе, Числівнику, вказую на особи і предмети, на їхню кількість та ознаки. Але я не називаю жодного з вас". Усі частини мови притихли.
Объяснение:
